Объяснение:
Кількість жовчі та фази жовчовиділення: І фаза — жовч А — вміст дванадцятипалої кишки до введення подразника. Протягом 20–40 хв у нормі виділяється 15–45 мл жовчі. Зменшення кількості жовчі, що виділилась за цю фазу, свідчить про її гіпосекрецію, яка досить часто виявляється при холециститі. Гіперсекреція можлива після холецистектомії, у фазі неповної ремісії загострення холециститу, при нефункціонуючому жовчному міхурі, при гемолітичній жовтяниці. Виділення більш світлої жовчі відмічають при ураженні печінкової паренхіми, порушенні прохідності загальної жовчної протоки. Переривчасте виділення вказує на гіпертензію сфінктера Одді (дуоденіт, ангіохоліт, жовчні камені, злоякісне новоутворення). Порція А може бути взагалі відсутня у розпал хвороби Боткіна. ІІ фаза (сфінктер Одді закритий) — час від моменту введення подразника до появи жовчі А1 — 3–6 хв. Скорочення ІІ фази може бути зумовлене гіпотонією сфінктера Одді або підвищенням тиску в загальній жовчній протоці. Подовження її може бути пов’язане з гіпертрофією сфінктера Одді, стенозом дуоденального сосочка. Сповільнення проходження жовчі через міхурний проток, зокрема при жовчнокам’яній хворобі, також зумовлює подовження цієї фази. ІІІ фаза — жовч A1 — вміст загальної жовчної протоки; протягом 3–4 хв виділяє 3–5 мл жовчі. Подовження ІІІ фази до 5 хв може відмічатися при атонії жовчного міхура або його блокад або органічного походження (камені в жовчному міхурі). Кількість жовчі фракції А1 зменшується при тяжких ураженнях печінки та збільшується при розширенні загальної жовчної протоки. IV фаза — жовч В — вміст жовчного міхура. Протягом 20–30 хв виділяється 20–50 мл жовчі. Прискорення виділення жовчі В свідчить про гіпермоторну дискінезію жовчного міхура при збереженні його нормального об’єму. Тривале виділення жовчі або переривчасте при збільшеній кількості виявляють при г й дискінезії жовчного міхура. Зменшення кількості виділеної жовчі свідчить про зменшення об’єму жовчного міхура, зокрема при його склеротичних змінах, холелітіазі. Фракція жовчі В відсутня при: закупорці міхурного протоку каменем або новоутворенням; порушенні скорочувальної здатності жовчного міхура внаслідок запальних змін; втраті жовчним міхуром здатності концентрувати жовч внаслідок запальних змін; відсутності так званого міхурного рефлексу, тобто випорожненні жовчного міхура у відповідь на введення загальноприйнятих стимуляторів. Відмічають у 5% здорових осіб, але може бути зумовлене ще й дискінезією жовчовивідних шляхів. V фаза — «печінкова» — жовч, порція С; витікає безупинно, поки стоїть зонд. Сповільнення витікання відзначають при ураженні печінкової паренхіми. Повна відсутність усіх порцій жовчі при зондуванні у правильному положенні оливи зонда у дванадцятипалій кишці може бути наслідком: стискання загальної жовчної протоки каменем або новоутворенням; припинення жовчовидільної функції при тяжких ураженнях паренхіми печінки.
У нормі відносна щільність порції А — 1,003–1,016 г/л; В — 1,016–1,032 г/л; С — 1,007–1,011г/л. Відносна щільність порції А збільшується при закиданні порції В, при гемолітичній жовтяниці, знижується при порушенні функції печінки, ураженні її паренхіми (вірусні гепатити, цироз), порушенні надходження жовчі у дванадцятипалу кишку. Відносна щільність порції В збільшується при згущенні жовчі (застій), жовчнокам’яній хворобі, при дискінезіях жовчовивідних шляхів; зменшується — при зниженні концентраційної здатності жовчного міхура. Відносна щільність порції С збільшується при гемолітичній жовтяниці та знижується при зменшенні секреції білірубіну (гепатити, цироз печінки). У здорової людини вміст жовчних кислот у порції А становить 17,4–52,0 ммоль/л, у порції В — 57,2–184,6 ммоль/л, у порції С — 13,0–57,2 ммоль/л. Збільшення їх у порції С відмічають при підвищеній секреції холевих кислот печінковими клітинами, зменшення — при секреторній недостатності печінкових клітин. У здорової людини вміст холестерину в жовчі в порції А — 1,3–2,8 ммоль/л, порції В — 5,2–15,6 ммоль/л, у порції С — 1,1–3,1 ммоль/л. Збільшення в порціях А і В відзначається при жовчнокам’яній хворобі, холециститі, а зменшення — при порушенні концентраційної здатності жовчного міхура. Вміст білірубіну в жовчі в нормі наведено в таблиці.
Відповідь:
Відповідь
2,0/5
10
paxira
середнячок
3 відповіді
429 користувачів, які отримали до
Однажды со мной случилось невероятное! Наколдовал меня злой волшебник, уменьшил в миллион раз и отправил путешествовать в мир живых клеток. Так я переместился в организм человека.
О, какой таинственный и дивный мир! Здесь бурлят моря и океаны, текут стремительные реки, растут диковинные деревья, цветут пёстрые цветы. Страна удивительных изменений! Держава, в котором разговаривают на непонятном языке! Мир, в котором живут миллионы трудяг! Мир, в котором затаились и враги!
Оказывается, организм человека - это единая Вселенная, в которой бок о бок жительствуют планеты Сердце, Мозг, Печень, Почки, Лёгкие и т.д. Их множество - всех не перечислишь.
На каждой из планет обитают трудолюбивые, шустрые и важные работяги - видимые и едва заметные клетки. На первый взгляд они все одинаковые: с твёрдым орешком-ядрышком, полужидкой цитоплазмой, с шубкой-оболочкой. Но на самом деле оказалось, что они совершенно разные и делают самые многообразные дела. Во-первых, они имеют разные цвета. Во-вторых, отличаются ростом и весом. В-третьих, выполняют различные функции и даже создают новые семьи! Несмотря на все эти различия, у них есть одно общее прекрасное качество: они очень дружат между собой.
Каждый из клеток любит питаться по-своему. Свежий сок и сырые овощи они любят больше всего. Недостаток таких витаминов могут привести к слабости. Но если на их планеты вдруг нападут враги - злыдни-микробы, то клетки тут же наносят им настоящую атаку! Ну, а когда им не хватает собственных сил, то они немедленно вызывают своих Их зовут Лекарствами. Это воинство имеет самый смешанный вид. Сюда могут явиться и Таблетки, и Микстуры, и Пилюли, и Настои. Самые страшные из них - Уколы. Их стрел боятся все!
Вот такую познавательную историю поведали мне на планете Мозг. А на планете Сердце я подружился с самой юной розовенькой Клеточкой. С ней мы совершили морской круиз по морям и океанам. Попадали под шторм, бури, ураганы и снова благополучно вернулись на её родную планету. Пока мы путешествовали, я заметил одну странную особенность. Оказывается, розовенькая Клеточка обладала чудным свойством. Она менялась на глазах: сначала была розовой, потом красной, затем бардовой! Провожая меня, Клеточка сказала, что задерживаться здесь она тоже не собирается, потому что движение - это жизнь!
Я отправился странствовать дальше. Теперь мой путь лежал к планете Нос. Я шагал, бежал, катился, спускался и поднимался... Падал, вставал и снова проделывал нелёгкий путь по немыслимым лабиринтам каналов и туннелей. Мне было нелегко, но везде и всюду мне миллионы разных клеток. Я был одним из них. А бросить в беде товарища - это не в их правилах!
Но на планете Нос вышла оказия. Стоило мне открыть дверь в комнату Ноздри, как Нос тут же стал шевелить своим Носом, чихать и пыхать! Да ка-а-ак чихнё-ё-ёт! И вычихал меня на белый свет!
Овеянный свежим воздухом и обогретый ярким солнцем, я стал тем, кем был. А чары того волшебника сиюминутно. Говорят, он лопнул от зависти, потому что я познал много нового!
Пояснення:
Растение всасывает углекислый газ и выделяет кислород.
Этот процесс называется — Фотосинтез.