Фотосинтез — процесс, при котором в клетках, содержащих хлорофилл, под действием энергии света образуются органические вещества из неорганических. При фотосинтезе растение поглощает углекислый газ и воду, синтезирует органические вещества и выделяет кислород, как побочный продукт фотосинтеза.
Процессы фотосинтеза идут в тканях, содержащих хлоропласты, — преимущественно, в листе, на который приходится большая часть процессов фотосинтеза. Такая ткань называется хлоренхима, или мезофилл.
Строение хлоропластов
Чтобы понять, что происходит в растении при фотосинтезе, изучим подробнее хлоропласты. Хлоропласты — это особые пластиды растительных клеток, в которых происходит фотосинтез. Основные элементы структурной организации хлоропластов высших растений
Хлоропласт — это двумембранный органоид. Внешняя мембрана проницаема для большинства органических и неорганических соединений. Она содержит специальные транспортные белки, благодаря которым нужные для работы хлоропласта пептиды и другие вещества попадают в него из цитоплазмы. Внутренняя мембрана обладает избирательной проницаемостью и контролировать, какие именно вещества попадут во внутреннее пространство хлоропласта.
Для хлоропластов характерна сложная система внутренних мембран, позволяющая пространственно организовать фотосинтетический аппарат, упорядочить и разделить реакции фотосинтеза, несовместимые между собой, и их продукты. Мембраны образуют тилакоиды, которые, в свою очередь, собираются в «стопки» — граны. Пространство внутри тилакоидов называется внутритилакоидным пространством, или люменом.
Внутреннее пространство хлоропласта между гранами заполняет строма — гидрофильный слабоструктурированный матрикс. В строме содержатся необходимые для реакций синтеза сахаров ферменты, а также рибосомы, кольцевая молекула ДНК, крахмальные зёрна.
Объяснение:
ответ:Для діагностики функціонування нирок роблять аналіз сечі, причому показники (надлишковий цукор, наявність білка, крові, осаду, мікроорганізмів, гною в сечі) свідчить про захворювання.
Шкідлива дія барвників та харчових добавок на органи сечовидільної системи:
• не засвоюються й не використовуються організмом;
• навантажують нирки, які повинні вивести їх з організму;
• деякі не виводяться нирками, а розносяться кров'ю по всьому організму, починають приєднуватися до інших молекул, спричиняючи непередбачувані наслідки.
Захворювання органів сечовиділення – це порушення діяльності органів сечовидільної системи, що можуть бути спричинені як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками.
Низхідна інфекція – ураження нирок, сечоводів, сечового міхура, сечівника різними мікроорганізмами, які потрапляють у ці органи через кров з різних осередків інфекції в організмі (наприклад під час ангіни, захворювання зубів, ротової порожнини тощо).
Висхідна інфекція – проникнення хвороботворних мікроорганізмів через сечівник у сечовий міхур і звідти поширення на інші сечовидільні органи, спричинюючи їхнє запалення.
Профілактика висхідної інфекції: дотримання особистої гігієни.
Объяснение:.