Лишайники растут на почве , камнях или древесных стволах , получая необходимую для жизни влагу из атмосферы. Некоторые виды обитают на морской литорали. Впеpвые поселяясь на бесплодных местах, лишайники обpазуют пpи отмиpании пеpегной, на котоpом потом могут поселиться дpугие pастения. Лишайники обнаружены даже в бесплодных арктических пустынях и внутри антарктических горных пород. Лишайники распространены по всему миру, но особенно разнообразны в тропиках, высокогорьях и в тундре. А вот в лабораториях лишайники достаточно быстро погибают.
Пагін, порівняно з коренем, має складнішу будову. Це пояснюється тим, що ці органи в процесі пристосування до життя на суходолі опанували два різні середовища: повітряне й ґрунтове. Корінь пристосувався до життя в ґрунті, а пагін — у повітрі.Крім стебла й листків, на пагоні є ще бруньки. Це також пристосування рослин до життя на суходолі. Завдяки брунькам рослини галузяться і збільшуютьплощу фотосинтезу. Брунька є зачатком нагона. Розрізняють бруньки вегетативні, з яких утворюються нові вегетативні пагони, та генеративні, з яких розвиваються квітки чи суцвіття. Коренем рослина вбирає з ґрунту воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами, що необхідні їй для життя (іл. 7.4).ГІагін, для якого основним середовищем стало повітря, поділяється па дві частини й набуває характерної будови, яку називають листкостебловою. Розчленування пагона на стебло та листки виявилося найоптималь-нішим для життя в повітряному середовищі. У листках здійснюється фотосинтез, а стебло має листки й зв'язує їх із коренем.
