Якщо не правильно то я точно не знаю відповідь прости
але я можу пояснити)))
ДИХАЛЬНА СИСТЕМА
Загальна анатомія дихальної системи
Дихальна система здійснює газообмін між організмом і оточуючим середовищем. Повітря необхідне для всіх організмів, крім анаеробних бактерій. Потреба в повітрі набагато гостріша, ніж у їжі. Людина при повному голодуванні може прожити 2-3 місяці, без води – декілька днів, а без повітря смерть настає через 4-5 хвилин.
Будова дихальної системи забезпечує контакт повітря з поверхнею розділу повітря-кров і постійну циркуляцію повітря по цій поверхні. У хребетних у філогенезі формуються два типи дихання – зяброве та легеневе. При зябровому диханні організм одержує кисень, розчинений у воді, при легеневому диханні кисень поступає у кров з атмосферного повітря. Легеневе дихання більш ефективне, так як місткість кисню в атмосфері набагато вища, ніж у воді.
До дихальної системи людини відносяться зовнішній ніс, порожнина носа з приносовими пазухами, глотка, гортань, трахея, бронхи та легені. Всі перелічені органи, крім легень, є дихальними шляхами. Їх умовно ділять на верхні – від носа до глотки включно, та нижні – від гортані до бронхів.
Объяснение:
Клещи (отряд Acarina класса Паукообразных) – одна из самых разнообразных и древних групп членистоногих на Земле. Как правило, клещи питаются растительными остатками, почвенными грибами, или другими мелкими членистоногими. В мировой фауне насчитывается более 40 000 видов клещей, однако, многие группы до сих пор плохо изучены, и ежегодно ученые описывают десятки новых видов. Некоторые клещи при к питанию кровью животных и стали паразитами. Среди паразитов наиболее известны иксодовые клещи (Ixodoidea). Эта группа насчитывает всего 680 видов, обитающих на всех континентах, включая Антарктиду. Иксодовые клещи переносят возбудителей болезней человека с природной очаговостью: клещевого энцефалита [основные переносчики — таёжный клещ Ixodes persulcatus и I. ricinus], клещевого боррелиоза (болезни Лайма), сыпного клещевого тифа, возвратного клещевого тифа, геморрагической лихорадки и ку-лихорадки, туляремии, эрлихиоза и многих др. Несмотря на значительное число видов иксодовых клещей, реальное эпидемиологическое значение имеют только два вида: Ixodes Persulcatus (таежный клещ) в азиатской и в ряде районов европейской части, Ixodes Ricinus (европейский лесной клещ) - в европейской части. В дальнейшем речь пойдет именно о этих видах клещей.