будова й функції тонкого кишечника
тонкий кишечник поділяється на три відділи: дванадцятипалу, порожнисту та клубову кишки. частково перетравлена в шлунку їжа, завдяки м'язів шлунка через пілоричний сфінктер надходить порціями до дванадцятипалої кишки. дванадцятипалою кишкою починається тонкий кишечник, довжина якого у дорослої людини становить 4,5 - 5,0 метрів. до дванадцятипалої кишки відкриваються протоки підшлункової залози та жовчного міхура. основними функціями тонкого кишечника є остаточне розщеплення частково розщеплених у шлунку поживних речовин і всмоктування продуктів розщеплення в кров.травлення в тонкому кишечнику
у дванадцятипалій кишці харчові маси затримуються недовго, але саме тут на них діє велика кількість ферментів травних соків підшлункової залози і слизової оболонки дванадцятипалої кишки. кількість виділення цих соків залежить від характеру їжі. на виділення підшлункового соку впливають безумовно- і умовнорефлекторні сигнали. центр рефлексу виділення соку підшлункової залози міститься в довгастому мозку. виділення його залежить також від надходження до дванадцятипалої кишки шлункового соку й соляної кислоти. це свідчить про гуморальну регуляцію функції підшлункової залози. усі соки дванадцятипалої кишки продовжують свою діяльність і в нижчих відділах тонкого кишечника. ферменти підшлункової залози і тонкого кишечника розщеплюють майже всі поживні органічні сполуки. білки розщеплюються до амінокислот, жири -до гліцерину й жирних кислот, а вуглеводи - до глюкози. значну роль у процесах травлення відіграє печінка.всмоктування поживних речовин
поживні речовини всмоктуються в кров і лімфу головним чином у тонкому кишечнику. невелика кількість води, глюкози, мінеральних речовин, алкоголь всмоктується в шлунку. слизова оболонка тонкого кишечника має велику кількість складок та вигинань - ворсинок. всередині ворсинок містяться кровоносні й лімфатичні капіляри. ворсинки з війок - ниткоподібних відростків. завдяки такій будові всмоктуюча поверхня тонкої кишки сягає 500 м2 . всмоктування - це складний фізіологічний процес, у якому важливе значення мають активна діяльність клітинних мембран, явища дифузії, фільтрації та осмосу. активна діяльність мембран полягає в транспорті речовин проти градієнта концентрації. при цьому витрачається енергія атф. амінокислоти й глюкоза всмоктуються в кров, жири - переважно в лімфу.
Фотосинтез от дыхания отличается тем, что он:
происходит с поглощением CO₂происходит выделение О₂образуются сложные органические вещ-ва(преимущ-но сахара) из простых неорганическихпроисходит с поглощением водыпоглощается солнечная энергия и накопление ее в органических вещ-вахпротекает только на светупротекает в хлоропластахимеет место только в зеленых частях растений, преимущ-но в листьях.Дыхание - это процесс, происходящий
с выделением СО₂с поглощением О₂при нем сложные органические вещ-ва расщепляются на простые неорганическиепроисходит с выделением водывысвобождается химич. энергияпроисходит непрерывно и на свету и в темнотеимеет место в цитоплазме и на митохондрияхпроисходит в клетках ВСЕХ органах растений (зеленых и не зеленых)Основные функции белков:
ферментативная(амилаза, каталаза, ДНК-полимераза)строительная(структурная) - коллаген, кератиндвигательная - актин и миозинтранспортная - гемоглобинзащитная - антитела и белки системы комплемента.
Объяснение:
цей різновид грибка зазвичай називають «білою пліснявою» через його характерний зовнішній вигляд.
ось кілька причин, чому мукор вважається загрозою:
мукор є умовно-патогенним мікроорганізмом, що означає, що він переважно вражає людей з ослабленою імунною системою. Сюди входять люди з неконтрольованим діабетом, хворі на рак, які проходять хіміотерапію.
мукор також відомий своєю швидкою швидкістю росту, і він може швидко колонізувати та поширюватися в тканинах господаря. Це може призвести до руйнування здорових тканин, включаючи кровоносні судини та нерви, що може призвести до загибелі тканин (некрозу).
Мукормікоз, інфекція, викликана мукором, може проявлятися в різних формах залежно від місця інфекції. Риноцеребральний мукормікоз вражає пазухи та мозок, легеневий мукормікоз уражає легені, шлунково-кишковий мукормікоз уражає травну систему, а шкірний мукормікоз уражає шкіру. Ці інвазивні інфекції можуть мати тяжкі наслідки та потенційно загрожувати життю.
Варто зазначити, що мукормікоз є відносно рідкісною інфекцією, і у більшості людей, навіть якщо вони піддаються впливу мукору, захворювання не розвивається. Однак людям із ослабленою імунною системою вкрай важливо вживати необхідних заходів обережності, щоб мінімізувати ризик зараження, наприклад, дотримуватись належної гігієни, уникати середовищ, схильних до зараження грибками, і негайно звертатися за медичною до у разі виникнення будь-яких підозрілих симптомів.