Схарактеризуйте теорії еволюції органічного світу. Поясніть, у чому полягає відмінність між: а) дарвінізмом і синтетичною теорією еволюції; б) між синтетичною та епігенетичною теоріями. Чи є у цих теорій спільні положення?
Теорії еволюції органічного світу - це наукові концепції, які пояснюють механізми, принципи та шляхи, по яких відбувається розвиток живих організмів на протязі історії Землі. Декілька з найбільш відомих теорій еволюції включають дарвінізм, синтетичну теорію еволюції та епігенетичну теорію.
а) Дарвінізм і синтетична теорія еволюції:
- Дарвінізм, який був сформульований Чарльзом Дарвіном, покладає основу теорії природного відбору. Вона стверджує, що у природі відбувається постійна боротьба за існування, де лише ті організми, що мають переваги виживання та розмноження, передають свої сприятливі гени наступним поколінням.
- Синтетична теорія еволюції, також відома як модернізована теорія еволюції, об'єднує дарвінізм з генетикою і молекулярною біологією. Вона враховує генетичні механізми успадкування та змін, які відбуваються на рівні генів, популяцій та видів.
Одна з основних відмінностей між дарвінізмом і синтетичною теорією еволюції полягає у включенні генетики та молекулярної біології в останню. Синтетична теорія еволюції враховує нові дані та дослідження, які не були доступні у часи Дарвіна, і дає більш повне уявлення про механізми еволюції.
б) Синтетична теорія еволюції і епігенетична теорія:
- Синтетична теорія еволюції зосереджується на генетичних змінах та успадкуванні, в основу яких лягли мутації та природний відбір.
- Епігенетична теорія підкреслює роль епігенетичних змін, тобто змін у вираженні генів без зміни самої ДНК-послідовності. Вона стверджує, що зовнішні фактори, такі як середовище та стиль життя, можуть впливати на генетичну активність та успадкування внаслідок змін в хімічних мітках генів.
Спільним положенням між синтетичною теорією еволюції та епігенетичною теорією є те, що обидві вони визнають здатність організмів змінюватися та адаптуватися до навколишнього середовища. Вони також враховують, що еволюція є процесом, що відбувається на рівні популяцій та спадкових матеріалів.
Проте, вони розглядають ці процеси з різних точок зору: синтетична теорія еволюції фокусується на генетичних змінах, а епігенетична теорія акцентує увагу на змінах в епігеномі. Вони можуть доповнювати одна одну, але їхні підходи і вага, яку вони приділяють різним факторам, можуть відрізнятися.
Важливо відзначити, що наукові теорії постійно розвиваються і оновлюються залежно від нових досліджень та відкриттів. Тому розуміння еволюції може змінюватися з часом, і нові теорії можуть пояснити раніше невідомі аспекти цього процесу.
Кистеперые.При изучении их оказалось, что в связи с переселением диких предков латимерии в океан и оживанием ими придонных пространств некоторые детали аппарата дыхания у них исчезли: нет сквозных ноздрей, легкое заполнено жиром. Однако парные плавники, как органы передвижения по грунту, полностью сохранили особенности строения, свойственные древним кистеперым. . Представитель двоякодышащих — неоцератод — самая крупная из ныне живущих рыб этой группы (длина до 175 см). Наряду с жабрами у неоцератода имеется и орган дыхания атмосферным воздухом — легочный мешок. Эта рыба обитает в реках Восточной Австралии. Летом, когда водоемы мелеют и обедняются кислородом, она дышит преимущественно легкими, часто поднимается на поверхность и заглатывает воздух. Проводя жизнь в непересыхающих водоемах, неоцератод в спячку не впадает. .. КостныеБольшинство видов этого класса при к быстрому плаванию, и форма их тела сходна с таковой акул. Менее быстро плавающие рыбы имеют более высокое тело (например, у многих видов карповых рыб). Виды, ведущие малоподвижный образ жизни на дне (например, камбалы), имеют такую же уплощенную форму тела, как скаты. Вотличие от хрящевых у костных рыб образуются за счет кожных покровов накладные кости черепа, костные жаберные крышки, развивается и костное основание черепа, снаружи вдоль тела располагаются три или пять рядов крупных костных бляшек — жучек и костных мелких зернышек между ними.
У папоротников преобладает спорофит - бесполое поколение папоротника. Гаметофит - половое поколерие папоротника, представлен только заростком. На нижней стороне вай развиваются сорусы. Из сорусов высыпаются споры ( когда он созреют в спорангиях). Когда спора проростает появляется заросток. На нижней стороне заростка развиваются антериидии и архегонии. Во время дождя сперматозоиды подходят к яйцеклеткам, происходит оплодотворение, образуется зигота. Из зиготы (зародыша) путем ее деления образуется молодое растеньеце - спорофит. Таким образом происходит чередование гаметофита и спорофита.
Відповідь:
Теорії еволюції органічного світу - це наукові концепції, які пояснюють механізми, принципи та шляхи, по яких відбувається розвиток живих організмів на протязі історії Землі. Декілька з найбільш відомих теорій еволюції включають дарвінізм, синтетичну теорію еволюції та епігенетичну теорію.
а) Дарвінізм і синтетична теорія еволюції:
- Дарвінізм, який був сформульований Чарльзом Дарвіном, покладає основу теорії природного відбору. Вона стверджує, що у природі відбувається постійна боротьба за існування, де лише ті організми, що мають переваги виживання та розмноження, передають свої сприятливі гени наступним поколінням.
- Синтетична теорія еволюції, також відома як модернізована теорія еволюції, об'єднує дарвінізм з генетикою і молекулярною біологією. Вона враховує генетичні механізми успадкування та змін, які відбуваються на рівні генів, популяцій та видів.
Одна з основних відмінностей між дарвінізмом і синтетичною теорією еволюції полягає у включенні генетики та молекулярної біології в останню. Синтетична теорія еволюції враховує нові дані та дослідження, які не були доступні у часи Дарвіна, і дає більш повне уявлення про механізми еволюції.
б) Синтетична теорія еволюції і епігенетична теорія:
- Синтетична теорія еволюції зосереджується на генетичних змінах та успадкуванні, в основу яких лягли мутації та природний відбір.
- Епігенетична теорія підкреслює роль епігенетичних змін, тобто змін у вираженні генів без зміни самої ДНК-послідовності. Вона стверджує, що зовнішні фактори, такі як середовище та стиль життя, можуть впливати на генетичну активність та успадкування внаслідок змін в хімічних мітках генів.
Спільним положенням між синтетичною теорією еволюції та епігенетичною теорією є те, що обидві вони визнають здатність організмів змінюватися та адаптуватися до навколишнього середовища. Вони також враховують, що еволюція є процесом, що відбувається на рівні популяцій та спадкових матеріалів.
Проте, вони розглядають ці процеси з різних точок зору: синтетична теорія еволюції фокусується на генетичних змінах, а епігенетична теорія акцентує увагу на змінах в епігеномі. Вони можуть доповнювати одна одну, але їхні підходи і вага, яку вони приділяють різним факторам, можуть відрізнятися.
Важливо відзначити, що наукові теорії постійно розвиваються і оновлюються залежно від нових досліджень та відкриттів. Тому розуміння еволюції може змінюватися з часом, і нові теорії можуть пояснити раніше невідомі аспекти цього процесу.