Колючо-сисний апарат характерний не тільки для комарів. Він також зустрічається і у клопів, рівнокрилих, вош, блох, мошок, попелиць, цикадок, листоблішок.
Служить для живлення вкритолежачою рідкою їжею: сік рослин, кров тварин і людини.
Складається: верхня губа(labrum) => пластиночка; верхні щелепи(mandibulae) => представляють собою дві голочки із зазубринками і служать для проколювання субстрату; нижні щелепи(maxillae) => дві напівтрубочки, які при складанні утворюють трубочку. По ній до субстрату надходять ферменти, під дією яких, вискомолекулярні речовини, кров, розкладаються на низькомолекулярні;нижня губа(трьох-чотирьох члениста)(labium) => у стані спокою, в неї, як у футляр, складаються всі складові частини ротового апарату, іноді наз. хоботком;
ответ: короче:генотип + внешняя среда + случайные изменения → фенотип
Я дамаю А
Феноти́п (от др.-греч. φαίνω «являю; обнаруживаю» + τύπος «образец») — совокупность характеристик, присущих индивиду на определённой стадии развития. Фенотип формируется на основе генотипа, опосредованного рядом внешнесредовых факторов — феногенеза. У диплоидных организмов в фенотипе проявляются доминантные гены.
Фенотип — совокупность внешних и внутренних признаков организма, приобретённых в результате онтогенеза (индивидуального развития).
Объяснение:
Несмотря на кажущееся строгое определение, концепция фенотипа имеет некоторые неопределённости. Во-первых, большинство молекул и структур, кодируемых генетическим материалом, не заметны во внешнем виде организма, хотя являются частью фенотипа. Например, именно так обстоит дело с группами крови человека. Поэтому расширенное определение фенотипа должно включать характеристики, которые могут быть обнаружены техническими, медицинскими или диагностическими процедурами. Дальнейшее, более радикальное расширение может включать приобретённое поведение или даже влияние организма на окружающую среду и другие организмы. Например, согласно Ричарду Докинзу, плотину бобров также как и их резцы можно считать фенотипом генов бобра.[1]
Прискорює і посилює серцебиття, викликає звуження кровоносних судин, чим зумовлює підвищення кров'яного тиску, спричиняє розслаблення гладкої мускулатури бронхів і травного тракту, підвищення обміну речовин.
під час активних дій або стресу його виділяється більше, ніж в звичайний час