1831 г. , Р. Броун описал ядро как постоянную внутриклеточную структуру‚ предложил термин "ядро" Впервые ядро клетки зарисовал Ф. Фонтана (1781 г.) , затем Я. Пуркинье (1825 г.) , но только Р. Броун (1831-1833 гг. ) дал ему название nucleus и доказал, что ядро имеется во всех растительных и животных клетках.
1680 г. , А. Левенгук установил клеточное строение животных‚ впервые описал эритроциты (1674 г.) ‚ сперматозоиды (1677 г. , А. Левенгук, И. Гам и Н. Хартсекер) ‚ открыл мир простейших (в частности, инфузорий) . Результаты наблюдений изложил в своем труде «Тайны природы» (1695 г. ) 1824 г. , Прево и Дюма впервые наблюдали митотическое деление клеток (дробление яиц лягушки) .
Моногібридне схрещування. Перший закон Менделя. У дослідах Менделя при схрещуванні сортів гороху, які мали жовте і зелене насіння, все потомство (тобто гібриди першого покоління) виявилося з жовтим насінням. При цьому не мало значення, з якого саме насіння (жовтого чи зеленого) виросли материнські (батьківські) рослини. Отже, обидва батьки однаковою мірою здатні передавати свої ознаки потомству. Аналогічні результати були виявлені і в дослідах, в яких до уваги бралися інші ознаки. Так, при схрещуванні рослин з гладеньким і зморшкуватим насінням все потомство мало гладеньке насіння. При схрещуванні рослин з пурпуровими і білими квітками у всіх гібридів виявилися лише пурпурові пелюстки квіток і т. д. Виявлена закономірність отримала назву першого закону Менделя: гібриди першого покоління однакові за фенотипом. Стан (алель) ознаки, який проявляється в першому поколінні, отримав назву домінантного; стан (алель), який в першому поколінні гібридів не проявляється, називається рецесивним. «Задатки» ознак (за сучасною термінологією — гени) Г. Мендель запропонував позначати літерами латинського алфавіту. Стани , які належать до однієї пари ознак , позначають однією і тією ж літерою, але домінантний алель — великою, а рецесивний — маленькою.
Впервые ядро клетки зарисовал Ф. Фонтана (1781 г.) , затем Я. Пуркинье (1825 г.) , но только Р. Броун (1831-1833 гг. ) дал ему название nucleus и доказал, что ядро имеется во всех растительных и животных клетках.
1680 г. , А. Левенгук установил клеточное строение животных‚ впервые описал эритроциты (1674 г.) ‚ сперматозоиды (1677 г. , А. Левенгук, И. Гам и Н. Хартсекер) ‚ открыл мир простейших (в частности, инфузорий) . Результаты наблюдений изложил в своем труде «Тайны природы» (1695 г. )
1824 г. , Прево и Дюма впервые наблюдали митотическое деление клеток (дробление яиц лягушки) .