Материктер мен мұхиттар физикалық географиясы табиғатының қалыптасу кезеңдері, қайталанбас әсем көріністері мен апатты құбылыстары жөнінде нақты мәліметтер аласыңдар. Сонымен қатар табиғат кешендерінің құрылымдық ерекшеліктері және олардың жеке материктер мен мұхиттарда орналасу заңдылықтары, адамзаттың табиғат байлықтарын шаруашылық қажетіне пайдалануын оқып үйренесіңдер. Сендер құрлықтағы өзіндік ерекшеліктерімен айқындалатын биік тау жүйелері мен ұланғайыр жазықтардың табиғатымен танысасыңдар. Мәңгі мұз құрсауындағы аймақтар мен аптапты шөлдер, мол сулы өзендер мен шалқар көлдер, ит тұмсығы батпайтын ну ормандар мен ми батпақтар, шалғынды далалар мен тақырлар жайында да мол мағлұматтар аласыңдар. Дүниежүзілік мұхиттың тылсым табиғаты мен орасан мол табиғи қорлары, ондағы терең сулы шұңғымалар мен су асты жоталары, құрлық климатына әсер ететін теңіз ағыстары мен мұхит суының жалпы қасиеттері жайлы қызғылықты деректер табасыңдар. Адамзат болашағы мен қазіргі тұрмыс-тіршілігін табиғи ортамен біртұтас байланыста қарастыру мақсатында жеке елдер мен халықтар туралы мәліметтер де келтірілді. Жоғарыда аталған деректер оқулық соңындағы «Жер – біздің ортақ үйіміз» бөлімінде қорытындыланады.
Объяснение:
Кате болса кешыр
Пригадайте, що таке хомінг. Що таке научіння? Що таке вроджена та набута поведінка? Що таке безумовний рефлекс? Що таке діяльність за до знарядь?
Ви вже знаєте, що поведінка тварин має дві взаємопов’язані складові -вроджену і набуту. Вроджена поведінка передається у спадок нащадкам від батьків і переважає у тварин простішої організації, таких як кишковопорожнинні, кільчасті черви та інші. До такої поведінки належить захисна реакція гідри, коли її тіло різко скорочується під дією подразника.
Під час історичного розвитку (еволюції) разом з ускладненням будови та процесів життєдіяльності тварин набута поведінка починає відігравати дедалі більшу роль у пристосуванні до змінних умов навколишнього середовища. Так, навіть молюски морські блюдечка здатні до хомінгу (мал. 297). Зазвичай вони живуть на скелях, вибираючи заглиблення, які точно відповідають за формою їхнім мушлям. Віддаляючись у пошуках їжі на деяку відстань від свого заглиблення, у більшості випадків вони потім його знаходять. Можна було б припустити, що тварини позначають свій шлях якимись виділеннями, за якими й орієнтуються, але вчені довели, що це не так. Молюски орієнтуються завдяки навігаційним здібностям і пам’яті. Що довше вони перебували в «домі» -заглибленні, то краще запам’ятовували його розташування. Кількість правильних повернень «додому» була пропорційна відстані. Максимальна відстань, з якої морські блюдечка можуть повертатися, 1 м.
Поява і розвиток нервової системи у всіх без винятку тварин дали можливість урізноманітнювати поведінкові акти за до научіння, тобто змінювати поведінку внаслідок попереднього досвіду.
• Прості форми научіння гають уже в кишковопорожнинних. Наприклад, гідрі в акваріумі кидали піщинки. Коли одна з них зачіпала щупальце, гідра хапала піщинку на льоту. Відчувши неїстівність здобичі, гідра позбавлялася від піщинки. Якщо їй продовжували кидати піщинки, то через деякий час гідра з дедалі меншою активністю хапала приманку й швидше її позбувалася. І нарешті, після 20-30-ї піщинки вона зовсім не реагувала на неї. У гідри виробився ефект звикання до контакту з піщинкою.
