Важнейшие глобальные экологические проблемы, стоящие перед современным человеком, следующие: загрязнение окружающей среды, парниковый эффект, истощение «озонового слоя», фотохимический смог, кислотные дожди, деградация почв, обезлесевание, опустынивание, проблемы отходов, сокращение генофонда биосферы и др.Парниковый эффект – это нагрев внутренних слоев атмосферы Земли, обусловленный прозрачностью атмосферы для основной части излучения Солнца (в оптическом диапазоне) и поглощением атмосферой основной (инфракрасной) части теплового излучения поверхности планеты, нагретой Солнцем.В атмосфере Земли излучение поглощается молекулами Н2О, СО2, О3 и др. Парниковый эффект повышает среднюю температуру планеты, смягчает различия между дневными и ночными температурами. В результате антропогенных воздействий (сжигание топлива и промышленные выбросы) содержание углекислого газа, метана, пыли, фторхлоруглеродных соединений (и других газов, поглощающих в инфракрасном диапазоне) в атмосфере Земли постепенно возрастает. Смесь пыли и газов действует как полиэтиленовая пленка над парником: хорошо пропускает солнечный свет, идущий к поверхности почвы, но задерживает рассеиваемое над почвой тепло – в результате под пленкой создается теплый микроклимат. Не исключено, что усиление парникового эффекта в результате этого процесса может привести к глобальным изменениям климата Земли, таянию ледников и повышению уровня Мирового океана.
Первая экологическая проблема отходы людей.Это может быть мусор,такой как:пакеты,бутылки и многий другой мусор.Вторая углекислый газ который исходит из машин. Загрязняются реки,моря,пруды. Срубаются деревья такие как : ёлки на праздник новый год,сосны,берёзы,дубы и многие другие.
Серединні квітки в них жовті, трубчасті, дуже дрібні, а крайові – білі, язичкові, довгі. Крайові квітки неплідні, вони лише приваблюють комах, а в трубчастих серединних – після запліднення розвиваються плоди – сім'янки. На одній рослині їх утворюється понад 2000. Усі листки цілісні. Прикореневі–з довгими черешками, обернено-яйцевидні, по краю городчасті, стеблові – сидячі, довгасті, зубчасті. Цвітіння починається з кінця травня і закінчується в серпні. Королиця – рослина багаторічна, взимку відмирає лише надземна частина стебла, а кореневище живе багато років, кожної весни даючи нові пагони. Декоративна морозостійка рослина. З квіток можна добувати жовту фарбу. Деденко М.М. Інститут менеджменту та економіки «Галицька академія», Україна Екологічний моніторинг поверхневих вод в межах басейну Дністра Івано-Франківської області Моніторинг поверхневих вод проводиться з метою виявлення фактичного стану водних об'єктів на засаді отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про рівень забруднення поверхневих вод, оцінки та прогнозування їх змін у просторі та часі, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень з їх ефективного використання, охорони та відтворення. Моніторинг поверхневих вод Івано-Франківської області є складовою частиною моніторингу водних ресурсів, який в свою чергу є складовою частиною системи моніторингу довкілля Івано-Франківської області 4. Згідно програми Державного моніторингу довкілля в системі Держводгоспу України, об’єктами контролю якості поверхневих вод за радіологічними та гідрохімічними показниками в межах Івано-Франківської області являються річка Дністер, річка Свіча – права притока Дністра, річка Сівка – права притока Дністра, річка Лімниця – права притока Дністра, річка Бистриця – права притока, Бурштинське водосховище, що створено на річці Гнила Липа і Чечвенське водосховище, що створено на річці Чечва 5. Контроль якості поверхневих вод області здійснюють три суб’єкти моніторингу: державне управління екології та природних ресурсів області; обласна державна санітарно-епідеміологічна станція (облСЕС); басейнове управління водними ресурсами річок Дністра, Прута, Сірета). Контроль проводиться у 153 пунктах. Контроль зворотних вод здійснювало тільки держуправління екоресурсів у 32 пунктах контролю. Відбір проб проходить в організованій стаціонарній мережі в 9 створах на території області (басейн річки Дністер).
Каменный уголь – это осадочная порода, образовавшаяся при разложении остатков растений (древовидных папоротников, хвощей и плаунов, а также первых голосеменных растений). Основная часть добываемых в настоящее время каменных углейобразовалась примерно 300-350 миллионов лет тому назад.
Еще давным давно гениальный русский ученый М.В. Ломоносов очень точно объяснил, что необходимо для образования ископаемого угля из остатков растений подобно тому, как образуется торф. Ломоносов назвал условия, которые нужны для превращения торфа в уголь: разложение растительности «без вольного воздуха», достаточно высокая температура внутри Земли и «тягость кровли», т. е. большое давление горных пород.
