Загальне в цих теоріях, те, що одна є розвитком іншої. У передмові книги "Походження видів" Дарвін підкреслює, що автор еволюційних уявлень, безумовно, Ламарк.
У Ламарка еволюція-це поступове зростання ознак, важливих для виживання. Ламарк першим позначив причинно-наслідковий зв'язок. Дійсно, тільки жираф здатний зірвати листи з високого дерева, а мурахоїд за до довгого язика зловити безліч мурах.
Один з можливих механізмів еволюції запропонував Дарвін-це природний відбір. Дійсно, якщо одні тварини більше пристосовані до умов виживання, то вони займають екологічну нішу, витісняючи інших. Дарвін зібрав переконливу" експериментальну " базу гаючи подібні ефекти в різних кліматичних умовах.
Обидві теорії феноменологічні; поострени на основ але не причин. По суті Дарвін і Ламарк стверджували одне і теж. Ці вчені були трохи рознесені за часом, тому не могли сперечатися. Крім того, Дарвін – англієць, а Ламарк – француз, тому була запущена антиламарківська пропагандистська машина, а по суті, обидва говорили одне і теж.
Объяснение:
Различают два опыления: самоопыление и перекрестное опыление. Можно различить опыления по другому признаку — естественное и искусственное.
Самоопыление — это процесс переноса пыльцы двуполый Цветки на рыльце этого самого цветка. Самоопыляются такие растения, как горох, фасоль, помидоры, хлопчатник, лен, пшеница, ячмень, овес и др.
Перекрестное опыление — очень распространенный опыления. Свойство растений перекрестно опыляться сложилась в процессе эволюции как таковая, что обеспечивает процветание вида и возможность расти в различных условиях среды.
По переноса пыльцы перехреснозапильни растения делят на ветроопыляемых, комахозапильни, запилювани птицами и запилювани с воды. Каждая из этих групп растений имеет характерные особенности в строении цветка, обеспечивает опыление.
Б - 2,6,7