Плоскі черви: більшість є паразитами. Плоскі черви тришарозародкові та двобічносиметричні. Тіло сплощене у спинно-черевному напрямку і вкрите шкірно-м'язовим мішком, що складається з епітелію та 2-3 шарів мязів. Травна система: має передню (глотка) й середню кишки. Середня кишка сліпо замкнена. Видільна система складається з розгалудженої системи канальців (протонефридіїв). Продукти дисиміляції виводяться через видільні пори. Дихання анаеробне. Дихальної та кровоносної систем не мають. Нервова система представлена мозковим ганглієм (скупчення нервових клітин передньго відділу тіла)та кількох, сполучених між собою нервових стовбурів. Розмноження: більшість плоских червів - гермафродити. Круглі черви: Мешкають у морях, прісних водоймах та грунті. Тіло круглих червів несегментоване, веретеноподібне з білатеральною симетрією. Їх поперечний розріз має форму кола, звідси й назва типу. Стінка тіла складається зі шкірно-м'язового мішка, вкритого багатошаровою кутикулою, тому для цього типу характерне линяння. Внутрішні органи розміщені в первинній порожнині тіла. Порожнина заповнена рідиною. Пересуваються вони лежачи на боці. За до згинань та розгинань тіла, що відбуваються завдяки скороченню м'язів. Видільна система круглих червів представлена однією-двома одноклітинними шкірними залозами, від яких відходять два бічних канали. Центральна нервова система складється із навкологлоткового нервового кільця і шістьох стовбурів, що відходять від кільця. Органи чуття розвинені слабко. Вільноіснуючі круглі черви (нематоди)мають світлочутливі вічка. Травна система починається ротовим отвором і закінчується задньопрохідним. Травлення - позаклітинне. Дихальної системи немає. Вільноіснуючі форми дихають всією поверхнею тіла, а паразити - анаероби. Більшість круглих червів роздільностатеві. Розвиток непрямий, личинка у процесі розвитку линяє. Кільчасті черви: Кільчасті черви мають вищу організацію порівняно з плоскими та круглими. Тіло кільчаків має двобічну симетрію та складається з 90-600 сегментів. Сегменти зовні однакові, й можуть досягати великих розмірів. У кільчастих червів є добре розвинений шкірно-м'язовий мішок, що складаеться з шару епітелію та двох м'язових шарів. Мають вторинну порожнину тіла. Травна система починається ротовим отвором на передньому кінці тіла та закінчується відхідником на останньому сегменті. Кишка складається з трьох відділів переднього, середнього і заднього. Газообмін відбувається через багату на кровоносні судини шкіру,a у морських кільчаків є зябра. Кровоносна система у більшості кільчаків замкнена. Уздовж всього тіла тягнуться спинна та черевна судини. У передній частині тіла є кілька товстіших судин, так званих сердець. Нервова система: Навколо глотки є навкологлоткове кільце: надглотковий та підглотковий вузли, та перемички, що їх сполучають. На черевному боці є два нервових стовбури. З органів чуття є дотикові клітини по всій поверхні тіла. Є також світлочутливі клітини. Здатні до регенерації. Статева система складається з жіночих та чоловічих гонад. Дощові черви та пявки - гермафродити, а багатощетинкові - роздільностатеві. У пявок та дощових червів прямий розвиток, а у багатощетинкових - непрямий.
Ожогом называют поверхностное повреждение кожи, подкожного жирового слоя и более глубоких тканей в результате термического, химического, электрического или лучевого воздействия. ЭТИОЛОГИЯ Не смотря на то, что ожоги составляют до 10% травм в мирное время, в медицине до сих пор нет их общепринятой международной классификации. В основу почти всех существующих классификаций положены характер поражения покровных тканей. В 1814 году Буайе предложил трехступенчатую классификацию. В 1927 году Крейбих разработал классификацию, содержащую пять степеней. В РФ в 1960 году по предложению А.А.Вишневского и М.И.Шрайбера принята классификация с четырьмя степенями. I степень. Наблюдаются отек, покраснение кожи, чувство жжения. Под действием поражающего фактора капилляры кожи значительно расширяются, плазма пропотевает в ткани. Несмотря на значительную болезненность, таки ожоги проходят через несколько дней практически без следа. II степень. На месте ожога в течении нескольких часов возникает пузырь, заполненный плазмой. Плазма, пропотевающая в ткани, имеет большой объем и потому расслаивает эпидермис выше мальпигиева слоя. Глубокие слои кожи не страдают и при неосложненном течении ожоги второй степени заживают без образования рубцов. III степень. Ожог вызывает некроз ткани, образуется струп. Различают IIIа и IIIб степени. Однако первое время различить их практически не возможно, так как симптомы в обоих случаях одинаковы. Различается характер регенерации. В первом случае некроз частично охватывает кожу, подкожные слои остаются неповрежденными, поэтому возможно заживление без образования рубцов. Во втором случае кожа поражается полностью, страдает подкожный жировой слой. Заживление происходит путем рубцевания и гранулирования. IV степень. Наступает некроз более глубоких тканей. Возможно обугливание тканей. Лечение ожогов различается в зависимости от вида поражающего фактора, степени и площади пораженной поверхности. Выделяют две большие группы: поверхностные (I, II, IIIа степени), и глубокие (IIIб, IV степени.) В первом случае кожа частично сохраняется, и потому возможно самостоятельное восстановление целостности кожного покрова за счет деления сохранившихся клеток, консервативное лечение оказывается достаточно эффективным. При глубоких ожогах кожа погибает полностью и требуется оперативное лечение. Чаще всего пострадавший имеет ожоги различных степеней, поэтому методы л лечения в каждом случае определяются индивидуально. По характеру поражающего фактора разделяют термические, химические, электрические, лучевые ожоги. Различают также бытовые, производственные, и ожоги военного времени – исходя из места происшествия. Легкие ожоги, ожоги средней тяжести, тяжелые, крайне тяжелые различаются по общему состоянию пациента. Например, ожоги одинаковой степени и площади могут относиться к средней тяжести у взрослого человека и к тяжелой у пожилого или ослабленного хроническим заболеванием. Наиболее распространенными являются термические ожоги, возникающие при контакте с горячим веществом. Термические бытовые ожоги обычно возникают при контакте с раскаленными металлами или разогретыми жидкостями. Ожоги, полученные при пожаре обычно вызваны воздействием огня и горячих газов. Такие ожоги часто сопровождаются поражением дыхательных путей и отравлением ядовитыми газами, образующимися при сгорании некоторых материалов. ПАТОГЕНЕЗ И ПАТАНАТОМИЯ Первоначально на обожженном месте наблюдается ожоговый дерматит – серозное воспаление. Дальнейшее развитие зависит от характера поражающего фактора, площади и глубины поражения. При поверхностных ожогах нагноение наблюдается редко, регенерация происходит достаточно быстро и заживление раны происходит без образования видимых дефектов кожи. При глубоких ожогах происходит омертвение тканей во время воздействия поражающего фактора. Далее возникает травматический отек и воспаление, которое часто принимает гнойный характер. В процессе заживления ожоговая рана постепенно очищается от омертвевших тканей. Заживление идет путем грануляции и рубцевания. При ожогах IIIа степени кожный покров может восстанавливаться путем эпителизации за счет уцелевших фрагментов кожи. При глубоком поражении гибнут придатки кожи, поэтому восстановление возможно только рубцеванием и частично путем краевой эпителизации. При частичном поражении кожи ослабевает защитная функция организма, что влечет за собой ряд нарушений в его работе. Если площадь поврежденной поверхности не велика, то наблюдаются местные симптомы. Если же обожжено более четверит поверхности кожи у взрослого человека, а так же если глубокие ожоги составляют более 10%, то высока вероятность развития ожоговой болезни. Ожоговая болезнь – совокупность нарушений в работе отдельных органов и их систем, развивающаяся в результате обширных ожогов. Вероятность развития ожоговой болезни напрямую зависит от общего состояния организма. У детей, хронически больных или пожилых людей она может возникнуть и при меньшей площади поражения. Тяжесть болезни зависит
Растения этого семейства обычно нетрудно отличить от представителей других семейств по характерному для них соцветию — корзинке. Основу корзинки образует расширенное ложе соцветия, или общее цветоложе (рис. 245), на котором располагаются тесно примыкающие друг к другу цветки. Снаружи общее цветоложе окружено оберткой, состоящей из более или менее сильно видоизмененных верховых листьев. Основная функция обертки заключается в защите цветков от неблагоприятных внешних воздействий среды. Листочки (или листики) обертки располагаются в один-два или несколько рядов. Размеры корзинок у дикорастущих сложноцветных чаще всего невелики — диаметром в пределах от одного до нескольких сантиметров. Лишь изредка корзинки крупнее — диаметром до 10-15 см, а у культивируемого подсолнечника однолетнего (Helianthus annuus) они достигают в поперечнике размера большого блюда — до 60 см. В то же время у многих полыней корзинки крошечные — в высоту и в ширину всего 2-4 мм. Общее цветоложе может быть более или менее плоским (как, например, у подсолнечника), но может быть также вогнутым, выпуклым, конусовидным и иной формы. Его поверхность нередко усажена пленками, щетинками или волосками. Это видоизмененные прицветники, и лишь волоски могут быть не связанными с прицветниками (т. е. иметь трихомную природу). В определенном соответствии с размером общего цветоложа находится и число цветков в корзинке. У подсолнечника однолетнего оно часто превышает тысячу, но в женских соцветиях видов рода амброзия (Ambrosia) .всего лишь 2 цветка, а корзинки у видов рода мордовник (Echinops) содержат всего один цветок
Травна система: має передню (глотка) й середню кишки. Середня кишка сліпо замкнена.
Видільна система складається з розгалудженої системи канальців (протонефридіїв). Продукти дисиміляції виводяться через видільні пори.
Дихання анаеробне. Дихальної та кровоносної систем не мають.
Нервова система представлена мозковим ганглієм (скупчення нервових клітин передньго відділу тіла)та кількох, сполучених між собою нервових стовбурів.
Розмноження: більшість плоских червів - гермафродити.
Круглі черви: Мешкають у морях, прісних водоймах та грунті. Тіло круглих червів несегментоване, веретеноподібне з білатеральною симетрією. Їх поперечний розріз має форму кола, звідси й назва типу.
Стінка тіла складається зі шкірно-м'язового мішка, вкритого багатошаровою кутикулою, тому для цього типу характерне линяння.
Внутрішні органи розміщені в первинній порожнині тіла. Порожнина заповнена рідиною.
Пересуваються вони лежачи на боці. За до згинань та розгинань тіла, що відбуваються завдяки скороченню м'язів.
Видільна система круглих червів представлена однією-двома одноклітинними шкірними залозами, від яких відходять два бічних канали.
Центральна нервова система складється із навкологлоткового нервового кільця і шістьох стовбурів, що відходять від кільця. Органи чуття розвинені слабко. Вільноіснуючі круглі черви (нематоди)мають світлочутливі вічка. Травна система починається ротовим отвором і закінчується задньопрохідним. Травлення - позаклітинне.
Дихальної системи немає. Вільноіснуючі форми дихають всією поверхнею тіла, а паразити - анаероби.
Більшість круглих червів роздільностатеві. Розвиток непрямий, личинка у процесі розвитку линяє.
Кільчасті черви: Кільчасті черви мають вищу організацію порівняно з плоскими та круглими.
Тіло кільчаків має двобічну симетрію та складається з 90-600 сегментів. Сегменти зовні однакові, й можуть досягати великих розмірів. У кільчастих червів є добре розвинений шкірно-м'язовий мішок, що складаеться з шару епітелію та двох м'язових шарів. Мають вторинну порожнину тіла.
Травна система починається ротовим отвором на передньому кінці тіла та закінчується відхідником на останньому сегменті. Кишка складається з трьох відділів переднього, середнього і заднього.
Газообмін відбувається через багату на кровоносні судини шкіру,a у морських кільчаків є зябра.
Кровоносна система у більшості кільчаків замкнена. Уздовж всього тіла тягнуться спинна та черевна судини. У передній частині тіла є кілька товстіших судин, так званих сердець.
Нервова система: Навколо глотки є навкологлоткове кільце: надглотковий та підглотковий вузли, та перемички, що їх сполучають. На черевному боці є два нервових стовбури. З органів чуття є дотикові клітини по всій поверхні тіла. Є також світлочутливі клітини. Здатні до регенерації.
Статева система складається з жіночих та чоловічих гонад. Дощові черви та пявки - гермафродити, а багатощетинкові - роздільностатеві. У пявок та дощових червів прямий розвиток, а у багатощетинкових - непрямий.