Наземні екосистемиРедагувати
тундра: арктична і альпійська;
бореальні хвойні ліси (тайга);
листопадні ліси помірної зони (широколистяні ліси);
степ помірної зони;
чапараль (райони з дощовою зимою і посушливим літом);
тропічні злаковники (грасленд) і савана;
пустеля: трав'яниста і чагарникова;
напіввічнозелений сезонний (листопадний) тропічний ліс (райони з вираженими вологим і сухим сезонами);
вічнозелений тропічний дощовий ліс.
Прісноводні екосистемиРедагувати
лентичні (стоячі води): озера, ставки, водосховища та ін.;
лотичні (текучі води): річки, струмки, джерела та ін.;
заболочені угіддя: болота, болотисті ліси, марші (приморські луки).
Морські екосистемиРедагувати
відкритий океан (пелагічна екосистема);
води континентального шельфу (прибережні води);
райони апвелінгу (родючі райони з продуктивним риболовством);
естуарії (прибережні бухти, протоки, гирла річок, лимани, солоні марші та ін).;
глибоководні рифтові зони.
Окрім основних типів природних екосистем (біомів) розрізняють перехідні типи — екотони. Наприклад, лісотундра, змішані ліси помірної зони, лісостеп, напівпустелі і ін.
Объяснение:
Жоғары молекулалы қосылыстар
Жоғары молекулалы қосылыстар немесе полимерлер (гр. πολύ- — көп, μέρος — бөлік, бөлігі) — молекула құрамында өзара химикалық немесе координаттық байланыстармен қосылған жүздеген, мыңдаған атомдары бар және өздеріне ғана тән қасиеттермен ерекшеленетін заттар тобы. Жоғары молекулалы қосылыстар көбіне молекулалары көп қайталанып отыратын мономерлер тізбегінен тұрады. Олардың ішіндегі ең қарапайымы — полиэтилен, оның мономері — этилен. Жоғары молекулалы қосылыстар табиғи...
