Дыхание живых организмов
Первоначально люди называли дыханием просто вдыхание и выдыхание воздуха. Долгое время считали даже, что человек никак не изменяет состав воздуха при дыхании, и вообще вдыхает воздух, только чтобы охладить «перегретые» лёгкие. Чтобы опровергнуть эту точку зрения, английский натуралист Роберт Гук провёл любопытный опыт : предлагал членам Королевского общества дышать воздухом из герметичного пакета, снова и снова вдыхая использованный воздух. Несмотря на свою убеждённость в исключительно «охлаждающей» роли дыхания, почтенные академики вскоре прекращали опыт, жалуясь на «недостаток воздуха».
Позднее стало известно, что для дыхания живым организмам необходим содержащийся в воздухе кислород. Для чего нужна непрерывная подача кислорода? Чтобы в организме шли процессы «медленного горения» (или, точнее, окисления) и выделялась энергия, необходимая для жизни
Мета. Ознайомити учнів з особливостями будови плауноподібних і хвощеподібних, процесами їхньої життєдіяльності, роллю у природі та житті людини.
Основні поняття і терміни: спорофіл, стробіл, рівноспорові та різноспорові рослини,* спори, кам’яне вугілля, епідерма, кора, провідні тканини, вузли, меживузля, кореневище.
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); практичні (виконання лабораторної роботи); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником; методи контролю і самоконтролю (тести).
Обладнання: таблиці з зображенням деревоподібних хвощів і плаунів, малюнки плаунів, занесених до Червоної книги України, сучасних хвощів, гербарні зразки та колекції видової різноманітності хвощів, плаунів, ілюстрації підручника. ЄТО
