Объяснение:
Кількість жовчі та фази жовчовиділення: І фаза — жовч А — вміст дванадцятипалої кишки до введення подразника. Протягом 20–40 хв у нормі виділяється 15–45 мл жовчі. Зменшення кількості жовчі, що виділилась за цю фазу, свідчить про її гіпосекрецію, яка досить часто виявляється при холециститі. Гіперсекреція можлива після холецистектомії, у фазі неповної ремісії загострення холециститу, при нефункціонуючому жовчному міхурі, при гемолітичній жовтяниці. Виділення більш світлої жовчі відмічають при ураженні печінкової паренхіми, порушенні прохідності загальної жовчної протоки. Переривчасте виділення вказує на гіпертензію сфінктера Одді (дуоденіт, ангіохоліт, жовчні камені, злоякісне новоутворення). Порція А може бути взагалі відсутня у розпал хвороби Боткіна. ІІ фаза (сфінктер Одді закритий) — час від моменту введення подразника до появи жовчі А1 — 3–6 хв. Скорочення ІІ фази може бути зумовлене гіпотонією сфінктера Одді або підвищенням тиску в загальній жовчній протоці. Подовження її може бути пов’язане з гіпертрофією сфінктера Одді, стенозом дуоденального сосочка. Сповільнення проходження жовчі через міхурний проток, зокрема при жовчнокам’яній хворобі, також зумовлює подовження цієї фази. ІІІ фаза — жовч A1 — вміст загальної жовчної протоки; протягом 3–4 хв виділяє 3–5 мл жовчі. Подовження ІІІ фази до 5 хв може відмічатися при атонії жовчного міхура або його блокад або органічного походження (камені в жовчному міхурі). Кількість жовчі фракції А1 зменшується при тяжких ураженнях печінки та збільшується при розширенні загальної жовчної протоки. IV фаза — жовч В — вміст жовчного міхура. Протягом 20–30 хв виділяється 20–50 мл жовчі. Прискорення виділення жовчі В свідчить про гіпермоторну дискінезію жовчного міхура при збереженні його нормального об’єму. Тривале виділення жовчі або переривчасте при збільшеній кількості виявляють при г й дискінезії жовчного міхура. Зменшення кількості виділеної жовчі свідчить про зменшення об’єму жовчного міхура, зокрема при його склеротичних змінах, холелітіазі. Фракція жовчі В відсутня при: закупорці міхурного протоку каменем або новоутворенням; порушенні скорочувальної здатності жовчного міхура внаслідок запальних змін; втраті жовчним міхуром здатності концентрувати жовч внаслідок запальних змін; відсутності так званого міхурного рефлексу, тобто випорожненні жовчного міхура у відповідь на введення загальноприйнятих стимуляторів. Відмічають у 5% здорових осіб, але може бути зумовлене ще й дискінезією жовчовивідних шляхів. V фаза — «печінкова» — жовч, порція С; витікає безупинно, поки стоїть зонд. Сповільнення витікання відзначають при ураженні печінкової паренхіми. Повна відсутність усіх порцій жовчі при зондуванні у правильному положенні оливи зонда у дванадцятипалій кишці може бути наслідком: стискання загальної жовчної протоки каменем або новоутворенням; припинення жовчовидільної функції при тяжких ураженнях паренхіми печінки.
У нормі відносна щільність порції А — 1,003–1,016 г/л; В — 1,016–1,032 г/л; С — 1,007–1,011г/л. Відносна щільність порції А збільшується при закиданні порції В, при гемолітичній жовтяниці, знижується при порушенні функції печінки, ураженні її паренхіми (вірусні гепатити, цироз), порушенні надходження жовчі у дванадцятипалу кишку. Відносна щільність порції В збільшується при згущенні жовчі (застій), жовчнокам’яній хворобі, при дискінезіях жовчовивідних шляхів; зменшується — при зниженні концентраційної здатності жовчного міхура. Відносна щільність порції С збільшується при гемолітичній жовтяниці та знижується при зменшенні секреції білірубіну (гепатити, цироз печінки). У здорової людини вміст жовчних кислот у порції А становить 17,4–52,0 ммоль/л, у порції В — 57,2–184,6 ммоль/л, у порції С — 13,0–57,2 ммоль/л. Збільшення їх у порції С відмічають при підвищеній секреції холевих кислот печінковими клітинами, зменшення — при секреторній недостатності печінкових клітин. У здорової людини вміст холестерину в жовчі в порції А — 1,3–2,8 ммоль/л, порції В — 5,2–15,6 ммоль/л, у порції С — 1,1–3,1 ммоль/л. Збільшення в порціях А і В відзначається при жовчнокам’яній хворобі, холециститі, а зменшення — при порушенні концентраційної здатності жовчного міхура. Вміст білірубіну в жовчі в нормі наведено в таблиці.
1) К хордовым относят многоклеточных двусторонне-симметричных животных, имеющих внутренний скелет.
2) У хордовых животных, в отличие от всех безпозвоночных животных, нервная система организованна не в виде узловой цепочки, а представлена нервной трубкой, расположенной со спинной стороны тела. В ней выделяют головной и спинной мозг- центральную нервную систему.
3) Важной областью головного мозга является кора больших полушарий.
4) Среди хордовых есть хладнокровные и теплокровные животные. Теплокровность животных связана с особенностями строения сердца. Зарисуйте схемы строения сердца холоднокровного и теплокровного животных и сделайте вывод.
Схемы сердца смотрите на картинке во вложении.
Вывод: у животных, у которых кровь смешивается хоть в какой-то мере (из-за отсутствия перегородки в желудочке и ли в случае, если она неполная) наблюдается хладнокровность. У животных, у которых кровь разделена на артериальную и венозную и не смешивается наблюдается теплокровность.
5) Теплокровность даёт следующие преимущества животному:
Животные не зависят от внешней температурыОни активны в любую погоду и любое время сутокНазовите птиц, зимующих в вашей местности, и поясните, холод или голод страшен этим птицам зимой. Сделайте практический вывод,.
Вороны, сороки, домовые и полевые воробьи, большая синица, сойка, лазоревка
Птицам в первую очередь страшен голод. Они могут от холода прятаться под крышами, в старых гнездах других птиц, скворечниках, греться на теплотрассах, в коровниках и т. д А найти в снежную зиму корм бывает сложно. Поэтому птиц зимой нужно подкармливать. Для этого подходят сырые семечки, арахис, несоленое сало, белый хлеб.
6) Хордовые освоили самые разные среды обитания, при к различным условиям. Сравните покровы тела представителей двух разных классов хордовых ( по вашему выбору), объясните причины их различий.
Земноводные имеют голую тонкую кожу. обитают они в воде и на суше. Так как легкие мешковидные и газообмен через них небольшой, то большой процент дыхание идет через кожу. Для этого кожа дополнительно увлажняется слизью, которая растворять атмосферный кислород и поглощать его через кожу. Амфибии плохо переносят жару, поэтому живут около водоемов.
Птицы освоили воздушную среду. Их тело покрыто перьями. Перья бывают нескольких видов (см вложение). Пуховое перо располагается близко к коже. Оно распушено и создает воздушную прослойку у кожи сохранять тепло. Маховые и кроющие перья имеют крючки между бородками опахала. И все перо представляет собой единое целое. Совокупность таких перьев создает подъемную силу крыла птице лететь. А также создает защиту от влаги и ветра.
Различия в покровах разных хордовых возникли из-за того, что ими освоены разные среды обитания, требующие разных при для нормального существования в них.
7) Среда обитания животного влияет на особенности его внешнего вида и внутреннего строения. Предположите возможную среду обитания животного, имеющего названный признак:
Органы дыхания-жабры: водная среда
Органы дыхания- легкие. воздушная среда
есть орган боковой линии: водная среда
яйцо окружают плотные оболочки: наземно-воздушная среда
8) Пища- источник энергии, необходимой для жизни животного, Среди хордовых встречаются плотоядные, всеядные, растительноядные. Предположите схему пищевой цепи с участием растительноядных и хищных хордовых, обитающих в водной среде. Можно ли, на ваш взгляд, утверждать, что растения кормят всех животных, даже хищников?
водоросли - карась-окунь-скопа
Да, растения кормят все организмы на земле:
1. они обеспечивают всех кислородом
2. Они являются пищей для растительноядных животных (их тело, условно говоря, состоит из травы), которые в свою очередь являются едой для хищников.
9)При хордовых животных к жизни в разных средах обитания происходило в процессе длительного исторического развития. Предположите вывод, который, на ваш взгляд, следует из приведённых ниже фактов:
головастики, как и рыбы, дышат жабрами.
Скорей всего предками земноводных были рыбы
морские черепахи откладывают яйца на суше;
Черепахи изначально сухопутные животные, но некоторые повторно возвратились в водную среду
Первозвери по своим биологическим особенностям занимают промежуточное положение между пресмыкающимися и млекопитающими.
Видимо, первозвери были предками млекопитающих и произошли от пресмыкающихся.
Каким же образом учёным удаётся восстановить последовательность исторического развития животных, их родственные связи, общность происхождения от далёких предков?
Последовательность исторического развития животных устанавливают:
1. по останкам животных, найденным при раскопках
2. по отпечаткам животных и растений в каменном угле, в камнях
1) Вода
2) Воздух для дыхания
3) Тепло
Если не будет соблюдать хотя бы одно из условий, семена не прорастут.