Еритроцити у людини і савців здебільшого мають форму двоввігнутих дисків, їх називають дискоцитами. У нормі дискоцити становлять 80% від загальної кількості еритроцитів. Трапляються й інші форми еритроцитів - планоцити ( мають плоску поверхню), сфероцити (кулясті), ехіноцити ( мають шипи) тощо. Така різноманітність форм у нормі позначається терміном фізіологічний пойкілоцитоз. Коли ж кількість змінених форм еритроцитів перевишує 20%, те ж явище має назву патологічного пойкілоцитозу. Форму еритроцитів підтримує бета-сігі- глікопротеїн в еритроцитарній мембрані та спеціальний каркас, побудований з білка спектрину, який прилягає до плазмамиі пов'язаний з нею іншим білком - анкерином.Діаметр еритроцита у людини 7,1 - 7,9 мкм, товщина клітини на краях 2-2,5 мкм, у центрі - до 1мкм. Заглибина еритроцита в тонкій центральній частині має назву фізіологічної ескавації. Така форма клітини забезпечує збільшення її поверхні і прискорює насичення гемоглобіну киснем. В умовах норми 75% усіх еритроцитів мають вищеназвані розміри. Це так звані нормоцити. Частина клітин має діаметр понад 8 мкм Це макроцити, їх кількість - 12,5%. Решта еритроцитів може мати діаметр 6 мкм і менший. Це мікроцити. Якщо кількість макро- і мікроцитів перевищує 25%, це явище має назву анізоцитозу.Під світловим мікроскопом у мазках крові еритроцити мають вигляд безструктурних округлих дисків, фарбуються оксифільно. Оксифілія зумовлена наявністю гемоглобіну. Центральна (тонка) частина еритроцита фарбується менш інтенсивно. Електронна мікроскопія свідчить, що еритроцит покритий плазмолемою товщиною близько 20 нм. На її зовнішній поверхні розташовані антигенні Еритроцити у людини здебільшого мають форму двоввігнутих дисків, їх називають дискоцитами. У нормі дискоцити становлять 80% від загальної кількості еритроцитів. Трапляються й інші форми еритроцитів - планоцити ( мають плоску поверхню), сфероцити (кулясті), ехіноцити ( мають шипи) тощо. Така різноманітність форм у нормі позначається терміном фізіологічний пойкілоцитоз. Коли ж кількість змінених форм еритроцитів перевишує 20%, те ж явище має назву патологічного пойкілоцитозу. Форму еритроцитів підтримує в еритроцитарній мембрані та спеціальний каркас, побудований з білкаспектрину, який прилягає до плазмалеми і пов'язаний з нею іншим білком - анкерином.Діаметр еритроцита у людини 7,1 - 7,9 мкм, товщина клітини на краях 2-2,5 мкм, у центрі - до 1мкм. Заглибина еритроцита в тонкій центральній частині має назву фізіологічної ескавації. Така форма клітини забезпечує збільшення її поверхні і прискорює насичення гемоглобіну киснем. В умовах норми 75% усіх еритроцитів мають вищеназвані розміри. Це так звані нормоцити. Частина клітин має діаметр понад 8 мкм Це макроцити, їх кількість - 12,5%. Решта еритроцитів може мати діаметр 6 мкм і менший. Це мікроцити. Якщо кількість макро- і мікроцитів перевищує 25%, це явище має назву анізоцитозу. Під світловим мікроскопом у мазках крові еритроцити мають вигляд безструктурних округлих дисків, фарбуються оксифільно. Оксифілія зумовлена наявністю гемоглобіну. Центральна (тонка) частина еритроцита фарбується менш інтенсивно. Електронна мікроскопія свідчить, що еритроцит покритий плазмолемою товщиною близько 20 нм. На її зовнішній поверхні розташовані антигенні олігосахариди, які зумовлюють групову належність еритроцитів, фосфоліпіди, сіалова кислота. Усередині еритроцитів розташований електронно-щільний вміст - численні гранули гемоглобіну розмірами 4-5 нм. олігосахариди, які зумовлюють групову належність еритроцитів, фосфоліпіди, сіалова кислота. Усередині еритроцитів розташований електронно-щільний вміст - численні гранули гемоглобіну розмірами 4-5 нм.
Для составления родословной, необходимо изобразить связи между членами семьи и их состояние здоровья. Начнем с пробанда (P - proband), который имеет врожденную катаракту (K - cataract). Пробанд состоит в браке со здоровой женщиной (N - normal) и у них есть больная дочь (K) и здоровый сын (N).
P (K) - пробанд (врожденная катаракта)
|
|
N - жена пробанда (без катаракты)
|
|
K - больная дочь
|
|
N - здоровый сын
Отец пробанда является больным (K), а мать здорова (N) и имеет здоровую сестру (N) и здоровых родителей (NN).
NN - здоровые родители матери пробанда
|
|
N - мать пробанда (здоровая)
|
|
N - здоровая сестра матери пробанда
Дедушка отца пробанда болен (K), а бабушка здорова (N).
K - болен дедушка отца пробанда
|
|
N - здоровая бабушка отца пробанда
Пробанд имеет по линии отца здоровую тетю (N) и здорового дядю (N). Дядя женат на здоровой женщине (N) и у них трое здоровых сыновей (N).
N - здоровая тетя по линии отца пробанда
|
|
N - здоровый дядя по линии отца пробанда
|
|
N - жена дяди
|
|
N - здоровый сын
|
|
N - здоровый сын
|
|
N - здоровый сын
Теперь определим тип наследования признака и вероятность появления в семье дочери пробанда больных внуков, если она выйдет замуж за гетерозиготного по катаракте этого типа мужчину.
Из предоставленных данных можно сделать вывод, что катаракта у пробанда - генетическая болезнь, которая наследуется от генетических предков. В данном случае, родители пробанда не имеют катаракты и являются носителями недоминантного аллеля, который отображается как N. Однако, пробанд получил аллель наследования катаракты от обоих родителей, что привело к проявлению этого признака в его фенотипе (K).
Если дочь пробанда (K) выйдет замуж за гетерозиготного по катаракте этого типа мужчину, то существует риск передачи аллеля катаракты следующему поколению. Вероятность появления больных внуков будет зависеть от генотипов родителей (дочери пробанда и ее мужа).
В данном случае, дочь пробанда имеет генотип K/N, так как она наследует один аллель наследования катаракты от пробанда и один нормальный аллель от своей матери.
Если мужчина является гетерозиготным по катаракте, его генотип будет K/N, что означает, что у него есть один аллель наследования катаракты (отца пробанда) и один нормальный аллель (от своей матери).
Таким образом, у дочери пробанда и ее мужа возникает вероятность 25% (1/4) того, что их потомок унаследует оба аллеля катаракты (K/K) и будет больным, 50% (2/4) вероятность унаследования одного аллеля катаракты (K/N) и будет являться носителем признака, и 25% (1/4) вероятность унаследования двух нормальных аллелей и будет здоровым (N/N).
Таким образом, вероятность появления внуков с катарактой будет 25% (1/4), а здоровых внуков без катаракты - 75% (3/4).
У нас есть досадное явление, которое мы обозначаем как "7-есеп". Для того чтобы понять, что это такое, давайте разберемся с терминами, которые описывают данное явление.
"Жидегі" означает, что у нас есть определенный ген или признак, который можно передать от родителей к потомству. Например, это может быть ген, отвечающий за цвет кожи или форму глаз.
"Кызыл түсті және мұртшасы бар" означает, что у нас есть особь, которая имеет красный цвет и имеет определенную форму. Например, это может быть красное яблоко, которое имеет округлую форму.
"Ақ түсті және мұртшасы жоқ" означает, что у нас есть особь, которая не имеет белого цвета и не имеет определенной формы. Например, это может быть предмет, который не имеет цвета и не имеет определенной формы.
"Бүлдіргенмен будандастырғанда ғ-де" означает, что когда мы сочетаем красный цвет и определенную форму, то получаем "г" (горошек). Например, красные, круглые горошинки являются результатом этой комбинации.
"Жидегі қызғылт түсті, мұртшасы жоқ сорт алуға бола ма?" - задает вопрос, можно ли получить сорт, который имеет красный цвет, но не имеет определенной формы.
Разберемся подробнее.
У нас есть данные о том, что когда мы комбинируем красный цвет и определенную форму, получаем красные, круглые горошинки. Это означает, что у нас есть ген, ответственный за цвет горошинок, и ген, ответственный за их форму.
Более того, мы имеем информацию о том, что когда мы комбинируем красный цвет без определенной формы, мы не получаем никакого видимого результата. То есть, если у нас есть горошинка красного цвета, но без определенной формы, она не будет видима и не сможет быть отличена от остальных горошинок.
Итак, чтобы ответить на вопрос, что произойдет, если мы попытаемся получить горошинки с красным цветом, но без определенной формы, мы можем сказать, что такой сорт не будет существовать и не будет возможности его получить.
В данном случае все генотипы (гены, ответственные за определенный признак) могут быть следующими:
1. Генотип горошинки с красным цветом и определенной формой: RR
2. Генотип горошинки без цвета и без определенной формы: rr
Таким образом, можно сделать вывод, что получить сорт с красным цветом, но без определенной формы невозможно.
Надеюсь, данный ответ был понятным для вас и помог разобраться в данной задаче. Если у вас остались вопросы, обязательно задавайте их, и я с удовольствием помогу вам.
Під світловим мікроскопом у мазках крові еритроцити мають вигляд безструктурних округлих дисків, фарбуються оксифільно. Оксифілія зумовлена наявністю гемоглобіну. Центральна (тонка) частина еритроцита фарбується менш інтенсивно. Електронна мікроскопія свідчить, що еритроцит покритий плазмолемою товщиною близько 20 нм. На її зовнішній поверхні розташовані антигенні олігосахариди, які зумовлюють групову належність еритроцитів, фосфоліпіди, сіалова кислота. Усередині еритроцитів розташований електронно-щільний вміст - численні гранули гемоглобіну розмірами 4-5 нм. олігосахариди, які зумовлюють групову належність еритроцитів, фосфоліпіди, сіалова кислота. Усередині еритроцитів розташований електронно-щільний вміст - численні гранули гемоглобіну розмірами 4-5 нм.