М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Монстрик789
Монстрик789
01.10.2020 15:44 •  Биология

1. чи варто відмовитись від подальших досліджень у галузі створення трансгенних організмів? 2. яке значення для подальшого розвитку генетики, селекції та біотехнології має створення банків генів? 3. якими шляхами модифіковану молекулу днк можна ввести у клітину? 4. які можливі напрями застосування генетично модифікованих рослин та тварин?

👇
Ответ:
sasd3
sasd3
01.10.2020
1) Ні, не варто. Ми б, мабуть, досі в печерах сиділи, якби відмовлялися від досліджень. Інша справа, що методи досліджень можуть бути неетичними (наприклад, інвазивні експерименти над людиноподібними мавпами). Але для запобігання цьому на Заході в кожому інституті чи університеті працюють комісії з етики. Що ж стосується можливої шкоди, яку можуть нести сучасні ГМО, то відповідь світової наукової спільноти однозначна: вживання в їжу продуктів з ГМО не більш шкідливе, аніж вживання продуктів без них. Із такими заявами виступили: World Health Organization, American Medical Association, US National Academy of Sciences, the British Royal Society та багато інших найвпливовіших наукових організацй світу. 
ГМО приділяється величезна увага з двох причин: колосальні позитивні зміни у світі, які вони можуть нести, та надзвичайний опір з боку деяких недостатньо освічених, але дуже гучних людей та організацій, зокрема релігійних. Таким чином, дослідження та сертифікація будь-якого нового сорту, отриманого за до генних технологій, проходить найприскіпливішу перевірку на будь-яку шкоду, що може потенційно містити. Остаточну відповідь дав мета-аналіз (зведений аналіз) 1783 досліджень ГМО, проведених в десятках найкращих інститутах та університетах світу. Відповідь незмінна: "вживання в їжу продуктів з ГМО не більш шкідливе, аніж вживання продуктів без них".
2) Грандіозне. Чим багатша база генів, наприклад, тим точніше ми можемо налагодити молекулярні годинники (вимірювання швидкості еволюції за відомої швидкості накопичення нейтральних мутацій та екстраполяція цих даних). Це також дозволяє зберегти біорозмаїття у сучасному вигляді, незважаючи на те, що види вимирають мало не щодня. Плюс, це є певною гарантією на випадок глобальних катастроф.
3) Генетично модифіковані організми отримують методом трансформації за до одного з в: агробактеріальний перенос, балістична трансформація, електропорація або вірусна трансформація. Переважна кількість комерціалізованих трансгенних рослин отримані за до агробактеріального переносу або балістичною трансформацією.
4) Рослини для їжї. Нас, все-таки, вже більше семи мільярдів і чекати, доки селекцією ми виведемо достатньо досконалі види (щоб і шкідників не боялися, і морозу, і щоб отрутою їх поливати не треба було), просто нелюдяно, адже навіть сьогодні, після двадцяти років розвитку ГМО люди гинуть з голоду. Також, наприклад, щороку в Африці та Азії щороку гине від одного до двох мільйонів дітей через гіповітаміноз. Врятувати їх можна було б, запровадивши вирощування модифікованого рису, який містить у 23 рази більше бета-каротину, ніж простий, але досі цього не зроблено через ірраціональні страхи перед ГМО (цікаво було б послухати, що може бути гірше за смерть мільйонів дітей, на думку таких боягузів). 
Натомість, вже більше 20-ти років використовується інсулін, який виробляють за до генетично-модифікованих бактерій. Це дозволило зберегти життя мільйонам людей, хворих на діабет другого типу.
Фух. Чет я разошелся ;) Если не затруднит, напиши, какой будет результат этой работы, а то тема ГМО для меня не чужая, интересно, как в наших школах дела обстоят. 
P.S. Если начнут задвигать про вред ГМО — шли всех в пень, а лучше поинтересуйся, какой механизм этого вреда. А то за 30 лет никто пока так и не смог его назвать.
4,7(80 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Derety11
Derety11
01.10.2020

Тваринний світ є важливою частиною біосфери нашої планети. Разом з рослинами тварини відіграють значну роль в міграції хімічних елементів, яка лежить в основі існуючих у природі взаємозв’язків.

На Землі існує більше 1,5 млн видів тварин, 60-70 % з них становлять безхребетні.

Ландшафтна різноманітність і велика територія України зумовлюють видове багатство тваринного світу. На її терені, включаючи акваторії Чорного і Азовського морів, живе близько 44 800 видів тварин. Найбільш широко представлені такі таксони: членистоногі — більш ніж 39 000 видів, круглі черви - 1 457, стьожкові черви - 1 188. найпростіші - більш ніж 1 200, хордові - більше 700, кільчасті черви - 400, молюски - 369 видів.

4,7(57 оценок)
Ответ:
lisopat
lisopat
01.10.2020

В нашем мире существуют не только целители-санитары леса, но и их вредители. Так одним из таких насекомых является непарный шелкопряд. Непарный шелкопряд - это бабочка, принадлежащая к отряду чешуекрылых из семейства волнянок.  Такой вредитель встречается во множестве стран:  Израиль, Турция, Афганистан, Япония, Китай, Корея. Так в чём же вред непарного шелкопряда? Гусеница непарного шелкопряда оголяет лиственные породы деревьев в лесах и в садах. Она предпочитает плодовые насаждения яблони, сливы, абрикосы. В дикой природе выбирает дуб, березу, липу. Обходит стороной ясень и ольху. В общей сложности вредитель поедает около 300 видов растений, не исключая хвойные породы.  Существуют различные разновидности непарного шелкопряда, который поедает разные растения:

Кольчатый шелкопряд

Это мелкий представитель своего вида. Размер крыльев самок 40 мм, самцов 30 мм. Насекомое распространено в Европе и Азии. Гусеница вырастет до 55 мм, она серо-голубого цвета с белыми и желтыми полосами. Вредители живут колониями, создают паутинные гнезда.

Коконопряд сосновый

Насекомые распространены в хвойных лесах Сибири и Европы. Они повреждают насаждения сосны, реже других пород. Серовато-коричневые самки размером 85 мм, самцы – 60 мм, гусеницы – до 80 мм. Гусеницы проводят зиму в земле под стволами деревьев.

Тяжелые самки редко летают, они сидят на коре деревьев и привлекают мужские особи с феромонов. Самцы начинают лет на несколько дней раньше. Они особо активны в вечернее время. В поисках пары они пролетают большие расстояния. После оплодотворения самки откладывают яйца под кору деревьев на высоте 3-4 м. Они круглой формы, желтого или розоватого цвета. Размер – 1 мм, количество яиц в кладке непарного шелкопряда – 100-1000 штук. В состоянии яйца насекомое проводит большую часть жизни – около 8 месяцев.Внутри оболочки яйца формируется эмбрион, который остается зимовать. Весной с повышением температуры до +100 появляются первые гусеницы. Некоторое время они сидят неподвижно, затем расползаются по дереву. Тело маленьких гусениц покрыто щетинками и пузырьками воздуха. Это позволяет им путешествовать с порывами ветра. Для передвижения на значительные расстояния насекомые могут выпускать паутину.

4,7(34 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Биология
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ