В ходе антропогенеза биологические факторы играли не менее важную роль, нежели социальные. К биологическим факторам относят: борьбу за существование, изоляцию, естественный отбор, популяционные волны и мутации. К социальным факторам антропогенеза относят: мышление, труд, общественный образ жизни и речь.
Раса человека - это совокупность внешних признаков отдельного представителя данного вида, которые совместно придают ему некой обособленности и уникальности среди всех других представителей человеческих рас.
К морфологическим характеристикам относят: рост, цвет и тип волос, отличительные признаки и черты лица, черепа, кистей и других анатомических образований, цвет кожи, тип и выраженность оволосения и множество других признаков. Морфологические характеристики, тем не менее, конечны и поддаются завершенному описанию.
Совокупность морфологических признаков позволяет установить принадлежность отдельного представителя вида Homo Sapiens к той или иной расе, что делает их сбор и комплексное применение крайне целесообразными при попытке идентифицировать расу человека. Биологическая их целесообразность, таким образом, крайне велика и их комплексный анализ делает вероятность ошибочной идентификации минимальной.
Объяснение:
Ссавці, або звірі, - найвище організовані серед усього тваринного світу. Головний мозок їх відзначається особливо високим розвитком. Механізми теплорегуляції забезпечують відносну постійність температури тіла і цим зменшують залежність від умов середовища, а живородіння та вигодовування малят молоком підвищує виживання нащадків та дає можливість розмножуватися за різноманітних умов життя.
Найпримітивнішими ссавцями є першозвірі, до яких належать такі живі викопні, як качконіс та єхидна - мешканці Австралії і прилеглих островів, що утворюють ряд однопрохідних, або яйцекладних. Як видно з назви ряду, його представникам притаманна така примітивна ознака, як наявність клоаки, а розмножуються вони, відкладаючи яйця, а потім їх насиджують (качконіс) або виношують у шкірястій сумці, що утворюється на період розмноження на череві самки (єхидна).
Вигодовують першозвірі малят молоком, але сосків у них нема, а виділяється молоко на особливих ділянках шкіри - залозистих полях, розташованих на череві, з яких малята злизують молоко. Хоча тіло цих тварин вкрито шерстю, температура тіла у них досить низька і коливається у значних межах залежно від температури зовнішнього середовища: від 22° до 37° С. Головний мозок розвинений слабо.
Ці та багато інших примітивних ознак наближають яйцекладних до їх предків - плазунів, а тому деякі вчені вважають, що качконіс та єхидна - не ссавці, а живі викопні плазуни, які лише подібні за своєю організацією до ссавців. В усякому разі, цих тварин відокремлюють від справжніх звірів і виділяють в особливий підклас - першозвірів.
Серед підкласу справжніх звірів, до якого належать усі інші ссавці, є тварини з різним ступенем будови. Нижчі звірі, або сумчасті, також відзначаються рядом примітивних рис. Дитяче місце в матці (плацента) розвинене у них дуже слабо, а тому вагітність триває короткий час і дитинчата народжуються крихітними, подібними до зародків, і дальший їх розвиток проходить у сумці, в якій є сосок, що до нього маля прикріплюється ротом і живиться у перший період пасивно (молоко періодично впорскується в рот).
Досить примітивними є і деякі вищі звірі, або плацентарні. Так, комахоїдні ссавці, до яких належать кроти, їжаки, землерийки та ін., мають невеликих розмірів півкулі головного мозку, закрутки на них відсутні, зуби слабо диференційовані.
На найвищому щаблі розвитку між ссавців перебувають примати, до яких відносять півмавп і мавп. А серед мавп - людиноподібні - найвище організовані з усіх сучасних тварин на Землі.
