Життя́ (Biota[1]) — це явище, що є сукупністю фундаментальних загальнобіологічних ознак (метаболізму, гомеостазу, росту, розвитку, відповіді на подразнення, розмноження, еволюції тощо), які характеризують живих істот, відрізняючи їх від неживих об'єктів. Життя визначається як форма існування матерії, найхарактернішими рисами якої є обмін речовин, самооновлення та самовідтворення[2]. Вивченням властивостей життя займається наука біологія, яка покликана з'ясувати фундаментальні закони його існування та безперервності у часі.
Життя — це форма існування дієвих інструкцій з організації матерії. Якщо інструкції виконуються — тоді цей процес називається життєдіяльністю. Життю не обов'язково притаманний метаболізм, гомеостаз, ріст, розвиток, відповідь на подразнення, розмноження, еволюція на конкретному етапі існування. Заморожені організми, віруси поза клітинами, насіння до пророщення не мають цих властивостей, але обов'язково мають інструкції до виконання при сприятливих умовах.
Життя на Землі з'явилось приблизно 3,8 млрд років тому[3]. Існує кілька гіпотез виникнення земного життя, з яких найбільш розповсюдженою є гіпотеза самозародження. Припускається, що перші організми були побудовані виключно на базі РНК — гіпотеза світу РНК[4], — без участі ДНК та білків, які розвинулись пізніше, у процесі еволюції.
Єдина відома на сьогодні форма життя базується на полімерах чотиривалентного карбону, де функціональну частину становлять білки, структурну та енергетичну — вуглеводи та жири, відтворювальну — нуклеїнові кислоти[5].
Живі організми разом із середовищем їх існування утворюють складні системи — екосистеми[6], які у планетарному масштабі об'єднуються у біосферу із широтною та висотною зональностями. На сьогоднішній день відомою є лише одна біосфера — земна. Передбачається можливість існування біосфер на інших планетах.
Термін життя у різних значеннях вживається у філософії та релігії, які, зокрема, стосуються понять буття, свідомості, сенсу життя, концепції Бога або Богів, душі, життя після смерті та інше.
во-первых, для того, чтобы понять, как устроены организмы, какая уних физиолгия, чем они питаются и т.п. Иногда бывает такая ситуация, что ребенку купили питомца, а он даже не знает, как за ним ухаживать. В этом и изучение живой природы.
во-вторых, данная наука очень интересная. Онеа позволяет узнать очень многое. К примеру, как передвигаются растения, что делают птицы, чтобы ухаживать за своим потомством и др.
в-третьих, чтобы ученики знали о том, как тонко устроена живая природа и всякое повреждение ее несет на себе сокрушительные проблемы.
и,наконец,для того, чтобы ученики бережно относились к природе.
