Мигда́лики (лат. tonsillae) — орган в ротоглотці, сформований лімфаденоїдною (лімфоїдною) тканиною у слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів людини й ряду хребетних тварин[1]. Українська назва є калькою грец. αμυγδάλη («мигдаль»): за схожість формою на мигдалевий горіх. Розмовна назва піднебінних мигдаликів «гланди» походить від лат. glandula («залоза»).
В одній зі своїх робіт[2], що була видана у 1884 році, німецький гістолог та анатом Вільгельм Вальдейєр (1836—1921) звернув увагу на те, що мигдалики розташовані у вигляді кільця. На честь науковця воно було назване лімфаденоїдне глоткове кільце Пирогова-Вальдейєра[3].
Ко́льчатые че́рви, или кольчецы́, или аннели́ды[1] (лат. Annelida, от annelus — колечко) — тип беспозвоночных из группы первичноротых (Protostomia). Включают многощетинковых и малощетинковых червей, пиявок и мизостомид. Тип насчитывает около 18 тысяч видов, обитающих в морских и пресных водах и в толще почвы[2]. Некоторые виды пиявок перешли к наземному образу жизни в тропическом лесу[2]. Одни из наиболее известных представителей — дождевые черви. Размеры аннелид от 0,25 мм (у представителей рода Neotenotrocha) до 6 м (род Eunice)[3].
Объяснение:
Мигда́лики (лат. tonsillae) — орган в ротоглотці, сформований лімфаденоїдною (лімфоїдною) тканиною у слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів людини й ряду хребетних тварин[1]. Українська назва є калькою грец. αμυγδάλη («мигдаль»): за схожість формою на мигдалевий горіх. Розмовна назва піднебінних мигдаликів «гланди» походить від лат. glandula («залоза»).
В одній зі своїх робіт[2], що була видана у 1884 році, німецький гістолог та анатом Вільгельм Вальдейєр (1836—1921) звернув увагу на те, що мигдалики розташовані у вигляді кільця. На честь науковця воно було назване лімфаденоїдне глоткове кільце Пирогова-Вальдейєра[3].