В організмі людини безперервно відбуваються процеси розпаду органічних сполук, з яких побудовані клітини. Для підтримання життєдіяльності організму необхідна енергія. Тому для відновлення структури клітин та забезпечення його енергією потрібно, щоб до організму постійно надходили поживні речовини, вода, мінеральні солі й вітаміни. Основними поживними речовинами для людини та тварин є органічні сполуки: білки, жири і вуглеводи. Вода, мінеральні солі та вітаміни засвоюються організмом у незмінному вигляді. Органічні сполуки - білки, жири і вуглеводи, що містяться в їжі, - не можуть бути безпосередньо засвоєні організмом. Тому, перш ніж потрапити до клітин, органічні речовини повинні бути розщеплені до простих сполук. Спочатку їжа в травній системі піддається механічній обробці - подрібнюється, перемішується. Процес розщеплення складних органічних речовин на прості розчинні сполуки, які можуть всмоктуватися і засвоюватися організмом, називається травленням. Травлення - це початковий етап обміну речовин між організмом і зовнішнім середовищем. Розщеплення поживних речовин відбувається в органах травної системи поетапно за до травних соків. Травні соки містять ферменти. Ферменти - це біологічні прискорювачі хімічних реакцій. Вони мають білкову природу. Кожний фермент діє тільки на певний хімічний зв'язок, тобто прискорює тільки певну хімічну реакцію. Одна група ферментів розщеплює білки до амінокислот, друга - жири до гліцерину і жирних кислот, третя - складні вуглеводи (наприклад, крохмаль) до глюкози. Продукти розщеплення білків, жирів і вуглеводів всмоктуються в кров і розносяться до всіх клітин організму. Там із них утворюються нові, властиві тільки даному організмові органічні сполуки.
Будова травної системи
Кожний з відділів травної системи має свої характерні особливості, але в усіх відділах можна виділити загальні риси. Система органів травлення складається з травного каналу і травних залоз.Травний канал поділяється на такі відділи: ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, тонкий і товстий кишечник, який закінчується прямою кишкою і анальним отвором. Стінки травного каналу складаються з чотирьох основних оболонок: внутрішньої слизової оболонки, підслизової оболонки, м'язової і зовнішньої оболонок. У слизовій оболонці утворюється слиз, що зволожує стінки каналу. Підслизова оболонка утворює складки, які збільшують поверхню травного каналу і в яких проходять кровоносні та лімфатичні судини, нервові сплетення. М'язова оболонкаутворена двома шарами непосмугованих м'язів. У зовнішньому шарі м'язової оболонки волокна розташовані вздовж каналу, а у внутрішньому - кільцеподібне. Зовнішня оболонка є сполучнотканинною, у ній містяться судини, нервові волокна.
Функції травної системи
Виділення ферментів та інших речовин у складі слини, шлункового, підшлункового, кишкового соків та жовчі становить секреторну функцію травної системи. Жування, ковтання, переміщення їжі вздовж травної системи та виділення незасвоєних решток - рухову функцію. Всмоктування поживних речовин здійснюється слизовою оболонкою шлунка, тонкої і товстої кишок. Поряд з цими функціями органи травлення здійснюють також видільну функцію, яка полягає у виведенні з організму деяких продуктів обміну речовин.
Растения этого семейства распространены повсеместно. Обычно это травянистые растения, преимущественно многолетние. Листья у сложноцветных простые (цельные или рассеченные), обычно без прилистников. Листорасположение очередное. Некоторые сложноцветные имеют важное лекарственное значение Корзинки ромашки аптечной, плоды пижмы обыкновенной, соцветия полыни горькой, корни одуванчика применяют в лечении желудочно кишечных болезней. Отвары листьев мать и мачехи при заболеваниях дыхательных путей, побегов череды — при воспалении кожи.
Вода - одно из самых загадочных веществ нашей планеты. Будучи нормальным мономолекулярным соединением, она должна была бы кипеть при + 70°C, а замерзать почти при -100°C. В отличие от всех остальных жидкостей, вода при затвердевании уменьшает свой вес. Максимальная плотность воды наблюдается при +4°C. Этот факт чрезвычайно важен для биосферы. В результате лед образуется на поверхности водоемов, не давая им промерзать до дна, и, тем самым, не давая погибнуть рыбам и прочим представителям водной фауны в зимнее время.
Будова травної системи
Кожний з відділів травної системи має свої характерні особливості, але в усіх відділах можна виділити загальні риси. Система органів травлення складається з травного каналу і травних залоз.Травний канал поділяється на такі відділи: ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, тонкий і товстий кишечник, який закінчується прямою кишкою і анальним отвором. Стінки травного каналу складаються з чотирьох основних оболонок: внутрішньої слизової оболонки, підслизової оболонки, м'язової і зовнішньої оболонок. У слизовій оболонці утворюється слиз, що зволожує стінки каналу. Підслизова оболонка утворює складки, які збільшують поверхню травного каналу і в яких проходять кровоносні та лімфатичні судини, нервові сплетення. М'язова оболонкаутворена двома шарами непосмугованих м'язів. У зовнішньому шарі м'язової оболонки волокна розташовані вздовж каналу, а у внутрішньому - кільцеподібне. Зовнішня оболонка є сполучнотканинною, у ній містяться судини, нервові волокна.Функції травної системи
Виділення ферментів та інших речовин у складі слини, шлункового, підшлункового, кишкового соків та жовчі становить секреторну функцію травної системи. Жування, ковтання, переміщення їжі вздовж травної системи та виділення незасвоєних решток - рухову функцію. Всмоктування поживних речовин здійснюється слизовою оболонкою шлунка, тонкої і товстої кишок. Поряд з цими функціями органи травлення здійснюють також видільну функцію, яка полягає у виведенні з організму деяких продуктів обміну речовин.