Органічна речовина торф складається з рослинних залишків, що зазнали різного ступеня розкладання.
Торфоутворення — неповне розкладення деревних, трав’яних рослин та мохів під дією бактерій і грибів. Місце утворення торфу — торф’яні болота як в долинах річок (заплави, тераси), так і на вододілах. Відбувається процес торфоутворення здебільшого в долішньому шарі торфу.
Походження торфу пов’язано з накопиченням залишків відмерлої рослинності, надземні органи якої розкладаються під впливом мікроорганізмів у вологому середовищі при нестачі кисню.
До рослин, які відіграють основну роль в утворенні торфу, належать зелені та білі (сфагнові) мохи, численні види осок, очерет, рогіз, лепеха, хвощі, пухівки, верес, багно та ін. Підземні органи, які розташовані в безкисневому середовищі, консервуються в ньому й утворюють волокнисті частину торфу.
Щорічний приріст рослинного загалу, з якого утворюється торф, коливається від 10 до 25 мм у рік і залежить від видів рослин, кліматичних умов та типу боліт. Щорічний приріст торфу становить тільки 0,5-1 мм у рік.
Гумус, котрий зумовлює основні властивості торфу, надає йому м’якості й кольору. Найважливішими показниками торфу є ступінь розкладення та попільність.
Кам’яне вугілля — один з найбільш розповсюджених видів горючих корисних копалин. Воно виявлено на всіх континентах земної кулі. Відомо близько 3000 вугільних родовищ і басейнів.
Кам’яне вугілля утворилося з продуктів розкладу органічних залишків рослин, що зазнали зміни в умовах високого тиску навколишніх порід земної кори і порівняно високої температури.
Склад і властивості вугілля визначаються природою його матеріальної речовини, тобто початкового рослинного матеріалу, епохою та умовами перебігу першої стадії вуглеутворення, а також метаморфізмом, тобто змінами вугільної речовини, які пов’язані з подальшою історією його формування.
Значна частина викопного вугілля утворювалась із залишків рослинного світу минулих геологічних періодів за активної участі мікроорганізмів. Разом з цим для утворення вугілля була необхідною не тільки наявність таких залишків, але й певні умови, за яких ці рослинні залишки змогли б накопичуватися у великих кількостях на значних площах, зберігатися і в подальшому глибоко перетворюватися, в кінцевому підсумку переходячи у викопне вугілля, горючі сланці або беручи участь в утворенні нафтових родовищ.
Утворення вугілля відбувалось протягом багатьох геологічних періодів, під час яких неодноразово змінювалися клімат і рельєф земної поверхні, а отже, і рослинний світ. Відповідно створювалися сприятливі чи несприятливі умови для утворення вугілля.
Пласти вугілля трапляються в осадових породах усіх геологічних періодів, починаючи із силурійського, а залишки взагалі вуглистих речовин, мабуть органічного походження, відомі в більш давніх породах докембрію.
Объяснение:
Объяснение:
Особенностей растительности Московской области является то, что она лежит на слиянии зоны леса и лесостепи. Это зеленый регион – около 40% территории покрыто лесом. Верхневолжская возвышенность (север области) и Можайский, Лотошинский, Шаховский районы (запад области) – место произрастания среднетаежного хвойного леса, ельников в большинстве. Мещерский лес состоит из таежного соснового массива, ольховых рощ в топких низинах. В центре и на востоке области – южнотаежные хвойные-широколиственные леса (ели, сосны, березы, осины). Царица подлеска – лещина. Юг области во власти широколиственного леса (дуб, липа, клен остролистный, вяз).На Москворецкой -Окской возвышенности – переходная зона, где можно встретить большие посадки ели. Долина Оки укрыта сосновыми борами-степняками. Крайний юг – лесостепь, причем почти вся распаханная, но липа и дуб там частые жители. Если раньше во всю силу шла вырубка, то сегодня во всю силу идет лесовосстановление.
А по водным растениям медленно ползают брюхоногие моллюски - прудовики и катушки