1. Оболочка земли, населённая живыми организмами и преобразованная ими, - Б. биосфера.
2. Верхняя граница биосферы проходит в атмосфере на высоте около 20 км, так как там Г. размещается озоновый слой
3. Учение о биосфере разработал А. В.В. Вернадский.
4. Масса, приходящаяся на единицу площади или объёма, - Б. биомасса.
5. Наибольшая концентрация живого вещества наблюдается Г. на стыке атмосферы, гидросферы и литосферы.
6. В океанах с глубиной биомасса уменьшается, так как там В. Мало света
7. В биосфере А. биомасса растений во много раз превышает биомассу животных
8. Биомасса суши, почвы и океана Б. увеличивается от полюсов к экватору.
9. Биологический круговорот – непрерывное превращение веществ между В. Почвой, растениями, животными и микроорганизмами.
10. Роль грибов и бактерий в круговороте веществ состоит в том, что они являются В. Разрушителями органического вещества
11. Роль растений в круговороте веществ состоит в том, что они являются Б. производителями органического вещества
12. Роль животных в круговороте вещества состоит в том, что они являются А. истребителями органического вещества
организмов поглощать один газ и выделять другой в ходе фотосинтеза и дыхания- это функция живого Б. газовая
организмов поглощать и накапливать в теле химические элементы – это функция живого вещества А. концентрационная
организмов окислять и восстанавливать различные вещества – это функция В. окислительно – восстановительная
16. Функция живого вещества, связанная со сложными превращениями различных веществ в процессе питания, дыхания, размножения, разрушения после смерти, - это функция Г. биохимическая
17. «Парниковый эффект» на Земле наблюдается из – за В. Накопления углекислого газа
18. Появление «озоновой дыры» приводит к Б. усилению ультрафиолетового излучения
19. Поступление в атмосферу серы приводит к В. Образованию кислотных дождей
20. В результате сведения лесов в атмосфере Б. уменьшается содержание кислорода.
Функції[ред. • ред. код] Слизова оболонка стінок порожнини носа виконує нюхову та дихальну функції, тому має різну будову. Дихальну функцію забезпечує більша частина слизової оболонки носа і вона вкрита війчастим псевдобагатошаровим епітелієм з великою кількістю гландулоцитів, що виділяють слиз. В порожнину носа виділяється секрет численних слизових альвеолярно-трубчастих залоз. Слиз обволікає чужорідні часточки, а завдяки ритмічним рухам війок грудочки слизу пересуваються назовні й виводяться в зовнішнє середовище. Слиз виконує ще функцію — зволожує вдихуване повітря. Під слизовою оболонкою знаходиться велика кількість кровоносних судин, тому повітря в носовій порожнині зігрівається. Власна пластинка слизової оболонки і підслизова основа дуже добре васкуляризовані і забезпечують вирівнювання температури вдихуваного повітря до температури тіла.
Анатомія [ред. • ред. код] Три носові раковини збільшують загальну поверхню порожнини носа і утворюють носові ходи (верхній, середній та нижній). У нижній носовий хід відкривається носослізний канал. У верхній — задні чарунки ґратчастої кістки і (дорзальні) пазухи клиноподібної кістки. У середній — середні і передні чарунки ґратчастої і пазухи лобної та верхньощелепної кісток.
Нюхова ділянка слизової оболонки верхньої носової раковини і відповідної їй частини перегородки та задній відділ верхньої стінки порожнини носа — це частина слизової оболонки носа, вкрита війчастим псевдобагатошаровим епітелієм, до складу якого входять спеціальні сприймаючі нюхові нейросекреторні біполярні клітини.
Повітря із порожнини носа надходить крізь хоани до носової частини пельки, а потім ротової і в гортань. Повітря з носової порожнини потрапляє в глотку, а з глотки — у гортань.
