Хрящова, кісткова та м’язова тканини. користуючись лекціями (на web-сторінці кафедри розміщені презентації та текст лекцій), підручниками, додатковою літературою та іншими джерелами, студенти повинні підготовити такі теоретичні питання: 1. загальний план будови, класифікація та функціональне значення хрящової тканини. хімічний склад міжклітинної речовини. 2. морфофункціональна характеристика клітинного диферону хряща. 3. особливості будови, локалізація і функції гіалінового, еластичного і волокнистого хрящів. 4. будова охрястя. його роль в живленні, рості і регенерації хрящової тканини. 5. хондрогістогенез. інтерстиційний і апозиційний ріст хрящової тканини. 6. загальний план будови, хімічний склад і функції кісткової тканини. 7. морфофункціональна характеристика клітин кісткової тканини. 8. особливості будови грубоволокнистої та пластинчатої кісткової тканини. 9. гістологічна будова діафіза трубчастої кістки. остеон як структурна одиниця кістки. 10. види остеогенезу, їх характеристика. 11. ріст і регенерація кісток. роль п’єзоелектричного ефекту в процесах остеосинтезу. 12. загальна морфофункціональна характеристика м’язових тканин, джерело їх розвитку. 13. морфологічна та генетична класифікація м’язових тканин. 14. будова, локалізація та особливості гладкої (непосмугованої) м’язової тканини. 15. скелетна м’язова тканина. локалізація, гістогенез, функціональні особливості. 16. гістологічна і субмікроскопічна будова волокна скелетної м’язової тканини. саркомер. 17. особливості будови і функції серцевої м’язової тканини. 18. м’яз, як орган. міон. 19. вікові зміни та регенерація м’язових тканин.
Плоские черви (лат. Plathelminthes, или Platyhelminthes от др.-греч.πλατύς — широкий и ἕλμινθος — гельминт) — группа организмов, в большинстве современных классификаций имеющая ранг типа, объединяющая большое количество примитивных червеобразных беспозвоночных, не имеющих полости тела. В современном виде группа явно парафилетическая, однако текущее состояние исследований не дает возможности разработать удовлетворительную строго филогенетическую систему, в связи с чем зоологи по традиции продолжают использовать это название. Плоские черви обитают в солёных и пресных водах; некоторые виды при к жизни во влажных наземных местообитаниях, многие паразитируют на различных группах животных, как позвоночных, так и беспозвоночных. В настоящее время описано около 25 000 видов, в России — более 3000 видов[1]. Питание и передвижениеПравить
Свободноживущие плоские черви питаются преимущественно как хищники. Паразитирующие черви питаются либо путём всасывания питательных веществ с ротовой присоски, либо впитывают их через всю поверхность тела осмотическим путём.
Свободноживущие плоские черви передвигаются ползком или вплавь. Этому кожно-мускульный мешок и реснички. Паразитирующие черви при передвижении могут пользоваться присосками (передвигаются по типу гусеницы-землемера). Ленточные черви используют перистальтику кожно-мускульного мешка.
СтроениеПравить
Тело билатерально-симметричное, с четко выраженными головным и хвостовым концами, несколько уплощенное в дорсовентральном направлении, у крупных представителей — сильно уплощенное. Полость тела не развита (за исключением некоторых фаз жизненного цикла ленточных червей и сосальщиков). Обмен газами осуществляется через всю поверхность тела; органы дыхания и кровеносные сосуды отсутствуют.
Покровы телаПравить
Снаружи тело покрыто однослойным эпителием. У ресничных червей, или турбеллярий, эпителий состоит из клеток, несущих реснички. Сосальщики, моногенеи, цестодообразные и ленточные черви на протяжении большей части жизни лишены ресничного эпителия (хотя ресничные клетки могут встречаться у личиночных форм); их покровы представлены так называемым тегументом, в ряде групп несущим микроворсинки или хитиновые крючки. Плоских червей, обладающих тегументом, относят к группе Neodermata. Плоские черви могут регенерировать 6/7 своего тела.
