Мета. Ознайомити учнів з особливостями будови плауноподібних і хвощеподібних, процесами їхньої життєдіяльності, роллю у природі та житті людини.
Основні поняття і терміни: спорофіл, стробіл, рівноспорові та різноспорові рослини,* спори, кам’яне вугілля, епідерма, кора, провідні тканини, вузли, меживузля, кореневище.
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); практичні (виконання лабораторної роботи); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником; методи контролю і самоконтролю (тести).
Обладнання: таблиці з зображенням деревоподібних хвощів і плаунів, малюнки плаунів, занесених до Червоної книги України, сучасних хвощів, гербарні зразки та колекції видової різноманітності хвощів, плаунів, ілюстрації підручника. ЄТО
Вот смотрим мы на гербарий или рисунок верблюжьей к. и видим, что листики превратились в тоненькие колючки, это затем, чтобы меньше испарять воду. Корень у нее длинный, чтобы добывать воду из глубоких слоев почвы. Колючки также мешают верблюдам есть эту самую колючку, что развитию растения.
Клюква растет на болоте, листья у нее плотные, кожистые, если посмотреть в микроскоп, можно увидеть устьица - поры для испарения лишней воды. У нее также могут образовываться воздушные корни, которыми она укореняется.
Осот имеет мощное корневище, которым без усилий достает влагу. Листья с колючками для того, чтобы животные не ели. Семена осота пристают к шерсти животных и разносятся на далекие расстояния, что распространению растения
Общим для гемоглобина и фибриногена крови является то, что они
2)являются белками крови