Ферменти мають високу специфічність дії. Ця властивість суттєво відрізняє їх від небіологічних каталізаторів. Фермент може каталізувати одну або декілька близьких за природою хімічних реакцій. Така специфічність ґрунтується на суворій відповідності стеричної структури субстрату та активного центру ферменту. Структура активного центру ферменту відповідає структурі його субстрату, внаслідок чого даний фермент із багатьох речовин, що знаходяться у клітині, приєднує тільки свій субстрат.
Кожний фермент каталізує не будь-яке з усіх можливих хімічних перетворень субстрату, а яке-небудь одне. Завдяки специфічності дії ферменти забезпечують протікання з величезною швидкістю лише певних реакцій із усього різноманіття можливих перетворень у мік-ропросторі клітин цілісного організму, тим самим беручи участь у регуляції інтенсивності і спрямованості обміну речовин.
За ознакою специфічності ферменти можна розділити на дві групи: з абсолютною специфічністю і з відносною специфічністю. Ферменти, які каталізують перетворення тільки одного субстрату з певною структурою, володіють абсолютною специфічністю. Будь-які модифікації (зміни) у структурі субстрату роблять його недоступним для дії ферменту. Прикладом може бути уреаза, яка розщеплює лише сечовину, але не діє на модифікаційну форму - тіосечовину. Саха-раза гідролізує лише сахарозу, а на інші дисахариди не діє.
- Теплокровные животные, при к полету.
- Передние конечности превратились в крылья, тело покрыто перьями, видоизменились задние конечности, облегченный скелет, хорошее развитие мышц, обеспечивающих полет.
- Отсутствуют зубы, мочевой пузырь, один яичник у самок.
- Есть воздушные мешки, которые обеспечивают двойное дыхание.
- Сердце четырехкамерное, интенсивный обмен веществ.
- Размножаются откладыванием яиц. Проявляют заботу о потомстве.
- Много птиц являются перелетными и совершают длительные миграции.
Различают три надотряда птиц: Безкильови (бегающие: страусы, киви), Пингвины (плавающие) и килегрудых (летающие).
Характеристика рядов птиц
Ряд Куроподибные. Сильные ноги с крепкими пальцами и тупыми когтями. Выводковых, оседлые птицы. Представители: фазаны, тетерева, рябчики, куропатки, цесарки, индюки, павлины.
Ряд Гусеподибные. Водоплавающие. Длинная шея и укороченные ноги. Плавательная перепонка между пальцами. Есть копчиковая железа. Представители: кряква, лебеди, казарки.
Ряд Соколообразные. Загнутый клюв и острые когти. Хорошо летают. Имеют острое зрение. Нагниздни. Представители: коршуны, канюки, луни, беркут, гриф, скопа, орлан-белохвост, ястребы, сапсан.
Ряд Лелекоподибные. Длинная шея и ноги. Цевье и нижняя часть голени не оперенные. Питаются животными. Представители: цапли, аисты, колпицы.
Ряд Воробьинообразные. Преимущественно мелкие птицы. Нагниздни. Перелетные, кочующие, оседлые. Представители: вороны, ласточки, синицы, трясогузки, жаворонки, дрозды, славки, камышевки.
Птицы ограничивают рост растений распространению плодов и семян. Регулируют численность других животных, выполняют роль санитаров. Сами являются кормом для других животных. Промышленные и домашние птицы дают мясо, яйца, пух. Насекомоядные и хищные птицы уничтожают вредителей. Птичий помет - ценное удобрение. Имеют эстетическое и научное значение.
Охрана птиц обеспечивается благодаря созданию заповедных территорий и ограничению их промысла. Виды, которые нуждаются в охране, заносят в Красную книгу. В Красную книгу России занесено 67 видов птиц. Среди них: аист черный, скопа, орел степной, беркут, орлан-белохвост, глухарь, дрофа, филин, журавль серый, ходулочник.