Еволюція людини почалася тоді, коли на Землі зародилося життя. За сучасними даними, вік Всесвіту – 13,5 млрд. років. 4,5 млрд. років існує Земля. І життя на ній з’явилося дуже швидко – через мільярд років. Упродовж майже 2 млрд. років життя мало вигляд одноклітинних бактерій. Дещо більше, ніж 1 млрд. років тому з’явилися евкаріотичні організми. 200 млн. років тому виникли перші ссавці – трохи пізніше від перших динозаврів. Вважають, що історія людини Homo sapiens як окремого виду триває близько 200 тисяч років.
У школі нам розповідали про еволюцію людини як про успіх, прогресивний рух від напівзігнутих істот, мавп аж до царя природи – Homo sapiens. Я би хотів заперечити постулат лінійного розвитку. Бо не було такого прямолінійного руху. Більшість сучасних вчених сходяться на думці, що природа не прагнула створити людину. Чому людина взагалі виникла? Це одне з запитань, на які відповіді немає.
Чи походить людина від мавпи? Геноми сучасних мавп – шимпанзе, бонобо, горили, орангутана – відомі повністю, як і геном людини. Його прочитали 2003 року. Різниця між геномом шимпанзе та людини – 1,2%. Незначна. Ми з ними мали спільних предків, які жили приблизно 5-6 млн. років тому. Як вони виглядали, ми не знаємо. Однак завдяки так званому відкаліброваному генетичному годинникові бачимо, що гілка спорідненості істот, яка веде до орангутанів, відділилася 12–16 млн. років тому; та, що веде до горили – 6–8 млн. років тому. Найближчі наші родичі – шимпанзе. Але людина не походить від них. Вони, як і ми, 6 млн. років розвивалися по-своєму.
Ми разом із людиноподібними мавпами належимо до гомінідів, разом з нашими безпосередніми предками, що відділились від предків сучасних мавп – до підродини гомінінів. Перші їх представники з’явилися 7 млн. років тому в міоцені. Приблизно 2 млн. років тому існувало декілька ліній чи груп споріднених видів. Вони жили водночас у різних екологічних нішах на території Африки.
Від людиноподібних мавп нас відрізняє прямоходіння та більший об’єму мозку. Прямоходіння з’явилося щонайменше 4,5 млн. років тому. Ардіпітеки жили в лісах і стали на ноги до того, ніж, як вважалось раніше, почали пристосувалися до савани. Але об’єм їхнього мозку мало відрізнявся від того, що є в людиноподібних мавп. Вважають, що з появою роду Homo, 2 млн. років тому, об’єм мозку збільшується. Тоді змінюється вид діяльності: починають використовувати знаряддя праці та «одомашнюють» вогонь.
Объяснение:
Простейший оптический микроскоп состоит из следующих частей: окуляр, объектив, конденсор, предметный столик и зеркало.
Окуляр — это та часть микроскопа, которая обращена к глазу. Её основное назначение — увеличение объекта изучения, которое даёт объектив.
Объектив — основная часть микроскопа, которая ответственна за получение изображения исследуемого объекта. Состоит из множества сложных оптических систем. Из-за того, что искажения, получаемые объективом, будут соответственным образом усилены окуляром, его конструкция требует наиболее внимательного и безизъянного устройства.
Конденсор — одна или несколько линз, которые предназначены в первую очередь для освещения рассматриваемого объекта.
Предметный столик — имеющая в себе отверстие пластинка с фиксаторами, на которую кладётся рассматриваемый объект (чаще всего на предметном стекле).
Зеркало — зеркальная поверхность, которая может состоять из разных материалов, на которое направляется источник света. После отражения от него он проходит через конденсор и освящает объект исследования.
В состав современных микроскопов также могут входить некоторые дополнительные элементы, такие как: устройства защиты объектива, различные размерные метки на окулярах, которые лучше оценить размер объекта, счётные камеры, выносные зрачки.
