У водному середовищі провідна роль з абіотичних чинників належить температурі, освітленості, тиску, газовому складу й солоності води, рельєфу дна тощо.
Освітленість водойм швидко зменшується зі збільшенням глибини, тому глибоководні тварини навіть із добре розвиненими органами зору (головоногі молюски, риби, китоподібні) бачать лише на незначній відстані. Для спілкування, орієнтації в просторі, пошуку їжі вони використовують звукові, світлові та інш передачі та сприйняття інформації.
Коливання температури у воді значно менші, на відміну від повітря.
Водойми різних типів відрізняються за сольовим складом води: одні види здатні існувати лише у прісних водоймах (карась, короп, щука), інші - лише в солоних (акули, кити), рачок артемія мешкає у прісних і солоних водоймах.
Пересування водних мас зумовлені положенням Землі відносно Сонця і місяця (припливи і відпливи), земним тяжінням (течія річок), впливом вітру і т. д, тому види припливно-відливної зони мають особливі пристосування: під час відпливу закопуються в пісок, ховаються у черепашках, будиночках (молюски, вусоногі раки), мігрують у відкрите море (медузи).
Объяснение:
чоловічі статеві клітини —зазвичай дуже малі і рухливі. Сперматозоїди мають головку, шийку і хвіст. Головка майже цілком складається з ядра, вкритого тонким шаром цитоплазми. На передній частині головки є акросома,в якій містяться гідролітичні ферменти (трипсин,гіалуронідаза),які сприяють проникненню сперматозоїда в яйцеклітину. До складу шийки входить цитоплазма, в якій є центріоль , мітохондрії та АТФ як джерело енергії для забезпечення руху сперматозоїда. Хвіст сперматозоїда складається з тонких волокон, вкритих цитоплазматичним циліндром; це орган руху.
Яйцеклітина нерухлива,має більші розміри.Зовні вкрита трьома оболонками - жовтковою,прозорою,фолікулярною,які виконують захисну функцію.Всередині клітини міститься велика кількість поживних речовин,для майбутнього зародка.
Объяснение:
