ответ:если что-то не правильно, извиняюсь тогда, я русская
Объяснение:
Біологічне значення мітозу і мейозу
Тепер же спробуємо пояснити максимально просто не тільки в чому відмінність мітозу від мейозу, але й яке їх біологічне значення. За до мітозу розмножуються всі нестатеві клітини організму, а мейоз – всього лише б утворення саме статевих клітин, але тільки у тваринних організмів, у рослин ж завдяки мейотичному поділу розмножуються спори, а потім з цих спор вже шляхом мітозу утворюються статеві клітини рослин – гамети
Явище регенерації та його біологічне значення
Регенерація – це процеси відновлення організмом втрачених або пошкоджених частин, а також відтворення цілісного організму з певної його частини. Регенерація є загальнобіологічним явищем, але в різних груп організмів гають різний ступінь регенерації. З підвищенням рівня організації здатність до регенерації зменшується (наприклад, у гідри відновлення організму може відбутися з 1/200 частини, а у ссавців зберігається відновлення лише на рівні тканин і окремих органів). У більшості тварин регенерація обмежена і відбувається за рахунок поділу стовбурових клітин або їхніх похідних (регенерація клітин крові). У цьому разі йдеться про клітинний тип регенерації. Внутрішньоклітинний тип регенерації відбувається за рахунок збільшення розмірів уже існуючих клітин, найчастіше шляхом поліплоїдизації (регенерація нервових клітин, клітин печінки). А в рослин регенерація, на відміну від тварин, є досить поширеним явищем і здійснюється завдяки наявності твірних тканин в усіх органах. Розрізняють також репаративну та фізіологічну регенерацію:
■ репаративна регенерація – відновлення структур організму або цілого організму, спричинене їхньою втратою або ушкодженням (відростання втрачених кінцівок);
■ фізіологічна регенерація – відновлення втрачених структур у процесі життєдіяльності (оновлення клітин крові, епідермісу, епітелію травного каналу).
Регенерація в органічному світі здійснює відновлювальну (постійно замінюються клітини і тканини) та розмножувальну (забезпечує вегетативне розмноження рослин) функції.
Кровь - жидкая соединительная ткань, циркулирующая в замкнутой системе кровеносных сосудов. Она состоит из клеток (форменных элементов) и жидкого вещества (плазмы) и является основой для образования других жидкостей внутренней среды (лимфы и тканевой жидкости). Средний объем крови взрослого человека - 5-6 л. Кровь составляет 7-8 % массы тела. В организме циркулирует не вся кровь, а только ее часть (в состоянии покоя кровью заполнено около 30 % капилляров), другая часть находится в "депо": в селезенке, печени, легких и подкожной клетчатке - и пополняет кровоток, когда возникает необходимость в восстановлении объема циркулирующей крови (во время мышечной работы и при кровопотере).
Плазма путем диффузии проникает из крови через стенки капилляров к клеткам и образует тканевую жидкость. По составу тканевая жидкость напоминает плазму крови, почти не содержит белков, которые, имея большие размеры молекул, не проходят через стенки капилляров при диффузии. Количество тканевой жидкости в организме составляет примерно 20 л. Тканевая жидкость выполняет функция посредника между клетками и капиллярами: клетки выделяют в нее CO2 и другие продукты диссимиляции и получают из этой жидкости кислород и пит. вещества. Часть тканевой жидкости возвращается в капилляры.
Меньшая часть тканевой жидкости поступает в лимфатические капилляры, образуя лимфу. Лимфа - это молочно-белая жидкость, сходная по составу с плазмой крови, но с меньшим содержанием белка. В небольшом количестве в ней присутствуют лейкоциты (лимфоциты). Лимфатические капилляры слепо начинаются между клетками тканей, имеют более проницаемую стенку, чем кровеносные капилляры, больший диаметр, и переходят в лимфатические сосуды. По ходу лимфатических сосудов располагаются лимфатические узлы - биологические фильтры, которые задерживают чужеродные вещества и бактерии, и лимфа, проходя через них, обогащается лимфоцитами. Через лимфатическую систему в кровь поступают высокомолекулярные вещества.