Шкіра захищає тіло від пошкоджень та інфекцій. Її пігменти затримують шкідливе для клітин випромінювання. Кровоносні капіляри та потові залози беруть участь у терморегуляції. Шкіра риб та амфібій приймає участь в диханні та осморегуляції. Тут же розміщені дотикові, температурні та больові рецептори, а в риб ще й смакові. Кігті та копита слугують як «спеціальними інструментами» так і зброєю. Шкірні залози деяких амфібій виділяють сильні захисні отрути. Шкіра – носій особливого кольорового візерунку та різних візуальних «міток» - гребні у півнів, сідничі мозолі у мавп, які є ключовими стимулами, важливими у міжвидових та внутрішньовидових відносинах.
ить до залоз «будівельний матеріал» молока – амінокислоти, глюкозу, оцтову кислоту. В самих залозах відбувається синтез, накопичення та виділення трьох поживних компонентів молока: білка, лактози та жиру, відсоток якого у різних видів неоднаковий.
Забарвлення шкіри
Забарвлення може виникати за рахунок наповнення шкірних судин кров’ю, (наприклад, пташиний гребінь), за рахунок тоненьких пластинок та решіток, а також завдяки пігментам. Фізична будова пір’я обумовлює переливне синювато-голубувате забарвлення. Основне про покриви тіла хребетних тварин. Зелений пігмент у хребетних зустрічається рідко, наприклад, у жаб та папуг. Він виникає за рахунок комбінації жовтого та синього «структурного» кольорів. Білий колір пір’їн та волосся пов’язаний із відсутністю пігмента та ефектом повного відображення падаючих світлових променів. До пігментів, що накопичуються у вигляді зернистих структур, відносяться жовті, коричневі, чорні меланіни та оранжеві каротиноїди. У тварин, які можуть змінювати забарвлення у залежності від оточуючого середовища, зміна кольору зумовлена переміщенням пігментних гранул всередині хроматофорів. Такі зміни керуються нервовою системою або антагоністичними гормонами гіпофізу та епіфізу. Птахи та ссавці реагують на зміну освітленості значно повільніше завдяки пристосуванням швидкості синтезу меланіну у пігментних клітинах.
У нашої сім’ї є дача за містом. Влітку там чудово. На ділянці росте тінистий фруктовий сад. Є й невеликий городик. На дачі стоїть будиночок з різьбленим дерев’яним ганком.
Влітку ми ласуємо своїми овочами та фруктами: полуницею, черешнею, малиною, сливами, яблуками, грушами, свіжими помідорами і огірочками. Я обожнюю ховатися влітку в тіні дерев і відпочивати на лавочці. Або кататися на гойдалках під великим горіхом.
На дачі доводиться працювати не тільки моїм батькам, але і нам з братом. Ми лазимо на дерево, поливаємо овочі, полем бур’яни. Ми намагаємося переробити всю роботу швидше, щоб можна було довше відпочивати на природі. Між дерев ми повісили гамак. Хто-небудь обов’язково валяється там в тіні з планшетом в руках. Або з журналом, або з книжкою. На місце в гамаку завжди стоїть черга.
На дачі мама садить квіти. Папа все збирається притягти на дачу крісло-гойдалку або купити диван-гойдалку. У ній можна відпочивати після роботи і пити чай.
У дачному селищі у мене є друзі. Іноді на вихідних, коли всі приїжджають на дачі, ми з ними зустрічаємося. Тоді ми від мся у батьків і йдемо гуляти на місцеву річку Уж. Я люблю відпочивати на дачі влітку, коли я на канікулах, а батьки у відпустці. Тоді нікуди не треба поспішати. Ми збираємося всією сім’єю на природі, до нас приїжджають гості. Особливо я люблю проводити з сім’єю на дачі теплі літні вечори.
P. S. Удачи тебе:)