Я думаю что нет, так как забота нужна каждом детёнышу, ибо если не будет заботы сокращаться будет наоборот род животных. Мало ли хищник подойдёт, или слепое но умеющие ходить дитя, пойдёт куда не надо, свалиться с обрыва и т.д. Правда, вряд-ли такое будет, но я же говорю свою точку зрения. Я высказалась)
А учебник для кого придумали? Наверняка там есть информация) 1)Клетки крови:эритроциты 2)Строение: Красные, безъядерные, двояковогнутые клетки крови 3)Функции: перенос гемоглобина(особый белок,он делает нашу кровь красной)А гемоглобин уже переносит кислород и углекислый газ 1)Клетки крови: лейкоциты 2)Строение:Белые кровяные клетки, содержат ядро 3)Функции:Защита организма от проникновения болезнетворных бактерий 1)Клетки крови: тромбоциты 2)Строение: Бесцветные и безъядерные кровяные пластинки(не клетки!) 3)Функции: Участие в процессах свертывания крови и в остановке кровотечения, образуя кровяной сгусток - тромб
Основывалась исключительно на свои знания, если нужно больше информации - милости взять в руки учебник)
Людина — частина природи, має біологічні властивості і підвладна біологічним закономірностям. У той же час вона — істота соціальна, є носієм суспільних характеристик і поза суспільством як людина не існує. Звідси й виникає проблема співвідношення біологічного й соціального в людині.
З точки зору сучасної науки і наукової філософії сутність людини (тобто те, що визначає її специфіку, відмінність від інших живих істот) соціальна, але необхідно визнати наявність, значення і відносну самостійність її біологічної природи. Вчені вважають, що біологічне в людині «зняте» соціальним. Це означає, що воно — це біологічне начало перетворене, значною мірою підпорядковане соціальному, але не усунуте, зберігається, утворює із соціальним діалектичну єдність.
Генетично зумовлені, передаються по спадковості анатомофізіологічні характеристики, в тому числі структура нервової системи, мозку, органів чуття. В новонародженої дитини вони від початку є людськими. Природжена можливість, здатність оволодіти мовою, мисленням, стати особистістю, реалізується лише влюдському, соціальному оточенні, у світі культури. Біологічно зумовлений ряд параметрів людського життя, наприклад, вікові етапи, тривалість життя. Але і тут вплив соціальних умов досить виразний. Природжені певні особливості нервово-психічних реакцій, темперамент, тип вищої нервової діяльності; можливо, й деякі обдарування, наприклад, музичні, математичні, - але знов-таки їх прояв, розвиток або, навпаки, гальмування залежать від соціальних умов, від навчання й виховання. Є припущення, що до деяких видів асоціальної (анти-суспільної, злочинної) поведінки «привертають» генетичні фактори, проте й тут, якщо людина психічно нормальна, не божевільна, вирішальне значення має вплив середовища, умови життя, виховання, моральна самосвідомість. Якими б не були природжені особливості нервової системи, людина, яка не страждає психічним захворюванням, здатна контролювати свою поведінку і несе за неї відповідальність.
Потреби й прагнення, які називаються вищими, — пізнавальні, моральні, естетичні, потреба в спілкуванні і т.п. — най-біологічні, соціальні за своїм походженням і змістом. Суспільно зумовлені відповідні цілі й мотиви поведінки, напрям думок, моральні принципи, світогляд, громадянські, політичні позиції і т.д.
Правда, вряд-ли такое будет, но я же говорю свою точку зрения. Я высказалась)