ответ:Царство Гриби. Цікаві організми, досить різноманітні, незвичайні, не схожі на всі інші прояви життя. Вивчаються у 7 класі шкільної програми. Для учнів цього віку характерно не заглибитися у знання, а реалізуватися, тобто розкрити все, що кожен знає із власного досвіду. Тому про гриби можна почути досить різноманітну інформацію. Але про трутовиків дещо знають лише хлопці, так як вони більше пов’язані із деревиною як майбутні господарі.
Трутовики або трутові гриби - група грибів, що оселяються на стовбурах дерев, тому їх називають руйнівниками деревних насаджень, особливо лісових. Екологічна назва цих грибів – ксилотрофи – організми, які живляться деревиною. «Ксилон» із грецької мови означає «деревина».
Гриби-трутовики за зовнішнім виглядом нагадують копита тварин. Але це лише плодові тіла, а сама грибниця знаходиться в стовбурі. Щоб зрозуміти живий гриб-трутовик, чи вже завмер і не росте, можна дізнатися за зовнішнім виглядом: якщо по краю плодового тіла інтенсивно утворюються численні крапельки рідини, він живий і трубчастий шар ще наростає. Копитоподібна форма плодових тіл найхарактерніша ознака трутовиків. Їхні розміри можуть досягати, навіть, 450 см у діаметрі. Це багаторічні організми і за виглядом «копита» можна визначити, періоди інтенсивного росту. Численні дрібні трубочки, в яких утворюються спори, розміщені на нижньому боці плодових тіл. Існують і однорічні види грибів-трутовиків, але вони тонкі, шкірясті, інколи пробкові і невеликі за розміром.
Представники грибів-трутовиків відрізняються швидким ростом, а в період інтенсивного росту, вони активно всмоктують і накопичують вологу. При цьому тиск рідини клітин на оболонку – тургорний тиск, набагато збільшується і тканина грибів стає пружною. У період особливо бурхливого росту грибів цей тиск може досягати 7 атмосфер, що дорівнює тиску у шинах 10-тонного самоскида. Ось чому крапельки води і звисають по краю плодових тіл.
Лісове господарство щодо цих грибів-паразитів притримується різних точок зору. По-перше, вони руйнують цінні деревні породи. По-друге, якби не вони, то ліси були б захаращені стовбурами мертвої деревини, сучками, пнями. А ці гриби допомагають їх розкладати і завдяки цьому приймати участь у колообігу речовин на планеті.
Назву цій групі грибів дав трутовик звичайний, який найчастіше зустрічається на деревах. Він космополіт, бо поширений на всіх континентах. У нашій місцевості найбільш поширений на березах. Плодове тіло трутовика звичайного покрите твердою світло-сірою кіркою, під якою розміщена суха (інколи м’яка) жовто-коричнева, неначе бархатисто-замшева, м’якіть. Шкірочка нерівна, хвиляста, з концентричними валиками, більш темними в заглибинах. На поверхні можуть зустрічатися дрібні тріщини. До винаходу сірників висушену тканину цих грибів застосовували як трут, тобто матеріал, який запалювався при попаданні на нього висіченої з використанням кремнію іскри, як у запальничок. З історичних джерел відомо, що трут був знайдений в спорядженні мумії Еці. Саме трут і дав назву грибу, а пізніше і більшості іншим грибам, які ростуть на деревах. За біологічними функціями, трутовики повинні оселятися лише на мертвій деревині, але все часто їх можна побачити і на живих стовбурах звичайних дерев і, навіть, плодових.
Найбільшої шкоди завдає лісу гриб коренева губка. Вивернуті з коренем сосни і ялини – це звичайна робота цього гриба. Його грибниця проростає у корені, а потім піднімається по стовбуру десь на 5 метрів. У зараженій деревині з’являються пустоти, а корені руйнуються і відмирають. Таке дерево швидко гине, а на вивернутому корінні розмножуються кореневі губки далі. Їхні плодов
Объяснение:
запліднення або внутрішнє запліднення - це процес під час статевого розмноження, коли чоловічі статеві клітини (сперма) виділяються з репродуктивного органу самця в репродуктивний орган самки, всередзапліднення або внутрішнє запліднення - це процес під час статевого розмноження, коли чоловічі статеві клітини (сперма) виділяються з репродуктивного органу самця в репродуктивний орган самки, всередині якого відбувається злиття гамет і утворення зиготи.
Різні автори вважають, що внутрішнє запліднення починається тоді, коли самець вивільняє гамети всередині самки під час копуляції і закінчується утворенням зиготи, яка є клітиною в результаті злиття статевих клітин або сингамії.
Незважаючи на те, що всі живородячі види тварин мають внутрішнє запліднення (виключно), цей процес також відбувається у деяких яйцеживих та яйцеживородячих видів і не завжди корелює з наявністю копулятивних або інтрузивних органів.
Для тварин, відтворення яких характеризується внутрішнім заплідненням, цей процес являє собою вигідну адаптацію до різноманітних умов навколишнього середовища (які у багатьох випадках можуть бути несприятливими), з якими статеві клітини стикаються під час зовнішнього запліднення, крім того, що забезпечує більший репродуктивний успіх.
Хорошими прикладами тварин із внутрішнім заплідненням, крім ссавців, включаючи людину, є птахи, які, незважаючи на те, що є яйцеживими тваринами, приєднуються до своїх клоак, щоб сперма самця могла досягати яєчних клітин самки всередині. самки.
. Южнее, в заволжских степях, на темно-каштановых почвах преобладает ковыль Лессинга (ковылок) и типчак. Разнотравье обеднено: астрагалы, гвоздика, птицемлечник, полынь австрийская (полынок) и другие.
Южное Заволжье значительно отличается растительностью от других степных мест Саратовской области. Кроме типчака и ковылка здесь растет мятлик луговичный, житняк пустынный, острец, в разнотравье — желтый романтик, белая полынь (полынь Лерха), седая солянка. Травостой низкий, разреженный.
Здесь много эфемеров, то есть однолетних растений с коротким вегетационным периодом: бурачок с желтыми цветочками, проломник с белыми цветами.
Заволжские степи по-своему хороши. Ранней весной они расцвечиваются яркими красками. Заросли тюльпанов, то красных, то желтых, кажутся издали разноцветным ковром. Это многолетние эфемероиды, они торопятся отцвести, пока не израсходованы накопленные с осени питательные вещества в луковицах.
Но есть в степи растения, которые цветут летом, в самую жару. Цветут не ярко, почти не заметно для глаза, не вызывая восхищения. Это тысячелистник и рогач. А такие, как полынь, прутняк и кермек, цветут во второй половине лета, когда знойное дыхание степи немного ослабевает.
Осенью, когда затвердеет от холода земля, дуют в степях ветры, отламывают под корень кустики качима, кермека и рогача, гонят, перекатывают с места на место, вытрясая из них семена. Недаром и зовут эти катящиеся комья сухой травы — перекати-поле.
Растительность полупустыни редкая, не образует сплошного покрова. На светло-каштановых солонцеватых почвах растут полынок и белая полынь, ромашник, житняк, острец, типчак и кустики спиреи. На солонцах еще более скудная растительность: черная и белая полынь, прутняк, камфоросма.
Богаче растительность на лиманах и западинах. Здесь растут пырей, осока, лисохвост, бекмания, имеющие хорошие сенокосные качества. В разнотравье лиманов растет жерушник, мытник с темно-розовыми цветами, русский рябчик из лилейных, ситник болотный, ситняг болотный. В центре некоторых лиманов имеются озерки, заросшие тростником и камышом.