будова й функції тонкого кишечника
тонкий кишечник поділяється на три відділи: дванадцятипалу, порожнисту та клубову кишки. частково перетравлена в шлунку їжа, завдяки м'язів шлунка через пілоричний сфінктер надходить порціями до дванадцятипалої кишки. дванадцятипалою кишкою починається тонкий кишечник, довжина якого у дорослої людини становить 4,5 - 5,0 метрів. до дванадцятипалої кишки відкриваються протоки підшлункової залози та жовчного міхура. основними функціями тонкого кишечника є остаточне розщеплення частково розщеплених у шлунку поживних речовин і всмоктування продуктів розщеплення в кров.травлення в тонкому кишечнику
у дванадцятипалій кишці харчові маси затримуються недовго, але саме тут на них діє велика кількість ферментів травних соків підшлункової залози і слизової оболонки дванадцятипалої кишки. кількість виділення цих соків залежить від характеру їжі. на виділення підшлункового соку впливають безумовно- і умовнорефлекторні сигнали. центр рефлексу виділення соку підшлункової залози міститься в довгастому мозку. виділення його залежить також від надходження до дванадцятипалої кишки шлункового соку й соляної кислоти. це свідчить про гуморальну регуляцію функції підшлункової залози. усі соки дванадцятипалої кишки продовжують свою діяльність і в нижчих відділах тонкого кишечника. ферменти підшлункової залози і тонкого кишечника розщеплюють майже всі поживні органічні сполуки. білки розщеплюються до амінокислот, жири -до гліцерину й жирних кислот, а вуглеводи - до глюкози. значну роль у процесах травлення відіграє печінка.всмоктування поживних речовин
поживні речовини всмоктуються в кров і лімфу головним чином у тонкому кишечнику. невелика кількість води, глюкози, мінеральних речовин, алкоголь всмоктується в шлунку. слизова оболонка тонкого кишечника має велику кількість складок та вигинань - ворсинок. всередині ворсинок містяться кровоносні й лімфатичні капіляри. ворсинки з війок - ниткоподібних відростків. завдяки такій будові всмоктуюча поверхня тонкої кишки сягає 500 м2 . всмоктування - це складний фізіологічний процес, у якому важливе значення мають активна діяльність клітинних мембран, явища дифузії, фільтрації та осмосу. активна діяльність мембран полягає в транспорті речовин проти градієнта концентрації. при цьому витрачається енергія атф. амінокислоти й глюкоза всмоктуються в кров, жири - переважно в лімфу.
сперматогенез — процесс развития, созревания и формирования мужских половых клеток.
стадия размножения у человека начинается с наступлением половой зрелости.
стадия размножения: (митозы 2n2c) – сперматогонии многократно делятся митозом, в результате чего их количество существенно возрастает. сперматогонии размножаются в течение всего репродуктивного периода в мужском организме.
стадия роста: клетки увеличиваются в размерах и превращаются в сперматоциты 1го порядка. эта стадия соответствует интерфазе i мейоза; важные процессы:
- генетическая рекомбинация (кроссинговер)
- уменьшение числа хромосом
-снижение содержания днк
-уменьшение плоидности клеточных потомков
-значительный синтез рнк
стадия созревания состоит из двух последовательных делений мейоза. в результате первого деления мейоза образуются сперматоциты 2го порядка(1n2c) (из одного сперматоцита 1го порядка образуются 2 сперматоцита 2го порядка)
после второго деления мейоза –образуются сперматиды(1n1c). мейозi – редукционное деление, мейозii – эквационное.
таким образом, в результате стадии созревания один сперматоцит 1го порядка(2n4c) образует 4 сперматиды(1n1c).
стадия формирования: незрелые сперматиды превращаются в зрелые сперматозоиды(1n1c), приобретая все свойственные ему структуры(акросома, хвост). на этой стадии разрываются цитоплазматические мостики между сперматогенными клетками, сперматозоиды оказываются свободными (на стадиях размножения, роста и созревания сперматозоиды связаны друг с другом цитоплазматическими мостиками).
-увеличены полушария переднего мозга
-большим развитием среднего мозга