Стресорну реакцію забезпечують нервова та ендокринна система, тобто залози внутрішньої секреції. Ендокринні залози знаходяться у різнихчастинах організму, але їх дії узгоджені. Ендокринні залози синтезують фізіологічно активні субстанції - гормони, які, потрапивши у кров'яне русло, розподіляються в організмі і регулюють функції різноманітних органів. Майже неможливо розмежувати нервову регуляцію від ендокринної. Нервова система першою залучається до зворотньої реакції організму на стрес та сприяє адаптивній перебудові, в той час як ендокринна система може забезпечувати довготривале протікання певних біохімічних процесів. В кожному окремому випадку гормони виступають в якості спеціалізованих регуляторів метаболізму і можуть охоплювати всі сторони обміну речовин.
В самих загальних рисах ця реакція характеризується посиленою секрецією катехоламінів та глюкокортикоїдів (перед усім кортизола) із надниркових залоз.
Сигнал про дію миттєво поступає в кору великих півкуль головного мозку, звідкіль інформація переходить в гіпоталамус — невеликий, але дуже важливий відділ в основі головного мозку. Тут вловлюються найменші порушення, що виникають в організмі. В будь-якій несприятливій ситуації, що загрожує організму, тобто в тих випадках, які викликають стрес, гіпоталамус мобілізує всі захисті сили, що йому підлягають.
Удачі!
Характерной особенностью сложноцветных является наличие соцветия корзинки. Это соцветие нередко принимают за единый цветок. На самом деле отдельные цветки сложноцветных мелкие. В корзинке они сидят близко друг к другу на общем разросшемся относительно плоском цветоложе. С внешней стороны корзинка обычно окружена оберткой из листочков, эта обертка выполняет защитную функцию.
Цветки, находящиеся в одном соцветии могут иметь одинаковое строение, а могут быть двух разных типов. Это зависит от вида сложноцветного растения. Чаще других встречаются язычковые, трубчатые, воронковидные цветки.
У типичного цветка семейства сложноцветного (именно маленького цветка, а не соцветия) двойной околоцветник, однако чашелистики чашечки редуцированы или видоизменены в щетинки или образующие хохолок волоски. Венчик состоит из пяти лепестков, сросшихся в трубку. Пять тычинок срастаются вокруг столбика своими пыльниками. Пестик одни, внутри завязи один семязачаток. Из завязи развивается плод семянка.
Для хвощёвых характерно наличие побегов, состоящих из чётко выраженных члеников (междоузлий) и узлов с мутовчато расположенными листьями. Этой чертой современные и ископаемые хвощи резко отличаются от всех остальных высших споровых растений и по внешнему виду напоминают некоторые водоросли (харовые) , голосеменные (хвойник) , или даже цветковые (казуарину) .
Плауновидные (лат. Lycopodióphyta) схожи со мхами своими ползучими или приподнимающимися стеблями, которые покрыты маленькими спирально расположенными листочками, но плауны являются настоящими сосудистыми растениями (эволюционно более продвинутыми) . Наличие сосудистой ткани, проводящей воду и питательные вещества, а также настоящих корней сближает плауновидные с папоротниковидными и семенными растениями.