На нервову систему
З продуктів тютюнового диму на серцево-судинну систему особливо шкідливо діють нікотин і вуглецю оксид.
Малі дози нікотину підвищують збудливість кори головного мозку на короткий час, потім пригнічують і виснажують діяльність нервових клітин, цим і обумовлюється уявне підвищення працездатності курсів.
Мозок звикає до нікотинових “допінгів” і починає вимагати їх, а якщо їх бракує, з'являються занепокоєння, дратівливість. Людина знову починає курити, б'є свій мозок, послаблюючи процес гальмування. Рівновага збудження і гальмування порушується внаслідок перезбудження нервових клітин, що виснажуючись, знижують розумову діяльність головного мозку.
Порушення процесів збудження і гальмування викликає, симптоми, характерні для неврозу.
Невротичними проявами є головний біль, запаморочення, підвищена дратівливість, швидка стомлюваність, зниження працездатності, тремтіння, безсоння. Куріння може викликати в організмі такі самі зміни, як і стрес.
На серцево-судинну систему
Тип:Хордовые
Класс:Млекопитающие
Отряд:Парнокопытные
Подотряд:Жвачные
Семейство:Полорогие
Подсемейство:Козлы
Род:Горные козлы
Подрод:Туры
Вид;Пиренейский козерог
В 2000 году не стало одного из подвидов пиренейских козерогов, или букардо (Capra pyrenaica pyrenaica), обитавшего на Пиренейском полуострове. Этих животных было очень много в эпоху Средневековья, их численность резко уменьшилась в XIX и XX веках из-за охоты и пищевой конкуренции с крупным рогатым скотом, домашними овцами, козами и лошадьми, которых люди пасли в высокогорных районах. Во второй половине XX века сохранилась лишь небольшая популяция в национальном парке Ордеса-и-Монте-Пердидо в испанской части Пиреней.
Последним козерогом этого подвида была самка Селия — ее нашли мертвой 6 января 2000 года. Незадолго до смерти Селии ученые успели взять у нее уникальный генетический материал, и в 2009 году была предпринята попытка воскресить данный вид. Используя замороженные клетки и живых домашних коз, ученые получили 439 эмбрионов, из которых 57 были подсажены суррогатным матерям — козам. В ходе эксперимента наблюдалось семь беременностей, однако лишь у одной козы в итоге родился живой букардо. Из-за проблем с дыхательной системой он прожил лишь семь минут, но ученые продолжают эксперименты и не оставляют надежду клонировать пиренейских козерогов в будущем.