1.ГМО – продукты питания, а также живые организмы, созданные при генной инженерии. Технологии генной модификации широко применяются в сельском хозяйстве. Растения с ГМО имеют повышенную урожайность и устойчивы к вредителям.
2.ГМО может распространению новых штаммов болезнетворных бактерий, невосприимчивых к лекарствам против инфекций. В таком случае многие медицинские препараты будут просто неэффективными.
3-4.Потребление содержащих ГМО продуктов питания, как утверждают ученые, может привести к всплеску онкологических заболеваний, возникновению аллергических реакций, бесплодию, быть источником других опасных недугов. Например, "внедрение" гена бразильского ореха в ДНК сои (для увеличения содержания белка) привело к тому, что эта сельськохозяйственная культура стала опасной для людей, страдающих аллергией на орехи. ГМО имеют свойство задерживаться в организме человека и в результате так называемого "горизонтального распространения" встраиваться в генотип микроорганизмов кишечника
5.+гмо :организм наделяется новой характеристикой - например, стойкостью к определенной болезни или вредителю, засухе, морозу, а также другими, на первый взгляд, полезными свойствами.
- это онко болезни и Влиять на состояние здоровья человека также могут и "новые" белки, присутствующие в модифицированных растениях. В процессе создания ГМО невозможно предсказать, в какой именно участок генома "встроится" новый ген. Стабильность генома растения нарушается, что зачастую приводит к появлению токсических свойств продукта.
Объяснение:
Печінка – найбільший із внутрішніх органів людини, її маса зазвичай складає 2-4 % маси тіла. Печінка розташована з правого боку в черевній порожнині під діафрагмою. У неї заглиблений жовчний міхур, з’єднаний з дванадцятипалою кишкою жовчною протокою. Печінка складається з клітин гепатоцитів,функції печінки її відносять до травних залоз, оскільки гепатоцити виробляють жовч. Вона утворюється безперервно і накопичується в жовчному міхурі. Надходження жовчі до дванадцятипалої кишки починається за 5-10 хв. після вживання їжі і триває 6-8 годин. Наступна функція печінки – бар’єрна.отрапивши з ворітної системи печінки до гепатоцитів, шкідливі речовини зазвичай знешкоджуються, а продукти їх розщеплення виводяться разом з жовчю в кишечник. У печінці також розщеплюються продукти розпаду зруйнованих еритроцитів, утворюючи жовчні пігменти.Печінка бере участь у кровотворенні, накопичуючи Ферум, який використовується для синтезу гемоглобіну. Печінка є одним з депо крові: у ній може міститися до 60 % усього її об’єму в організмі.
Підшлункова залоза. Ця залоза розміщується за шлунком. Маса підшлункової залози становить близько 110 г. Вона є залозою змішаної секреції, оскільки містить клітини двох типів: одні виробляють компоненти травного соку, інші – гормони. Основними компонентами підшлункового соку є різні травні ферменти й іони гідрокарбонату. Ферменти цього секрету настільки різноманітні, що під їх дією розщеплюються молекули майже всіх поживних речовин: і білків, і жирів, і вуглеводів. Іони гідрокарбонату нейтралізують у кишечнику соляну кислоту, яка потрапляє до нього зі шлунка в складі хімусу. Унаслідок цього травний сік у кишечнику стає слабо лужним. Саме в такому середовищі можуть працювати ферменти підшлункової залози
