Відповідь:
Здатність ока до акомодації з віком слабшає. Цей процес починається відразу після народження, поступово посилюється і відчутно виявляється у зрілому віці. Ослаблення здатності до акомодації пов’язане з фізіологічною інволюцією кришталика, унаслідок чого змінюється його фізико-хімічний склад.
Кількість вологи в кришталику зменшується, він стає щільнішим, особливо в ділянці ядра (починає формуватися у 20 років, а в 40 років цей процес завершується), знижується його еластичність. До 60 років ущільнення кришталика практично закінчується.
Вікову зміну акомодації називають пресбіопією (presbyopia; від грец. presbys — старий, ops — зір) — стареча далекозорість. Пресбіопія виявляється після 40 років і характеризується віддаленням найближчої точки ясного зору далі від тієї відстані, на якій людина працює, нише тощо (більше ніж на 33 см), і пацієнт починає зазнавати труднощів при роботі на близькій відстані. При розгляданні дрібних предметів їх доводиться не наближати, а відсувати від ока все далі й далі.Ослаблення акомодаційної здатності ока у зв’язку з віком уперше вивчив Дондерс (Donders) (1860, 1888). Він склав графічну таблицю змін об’єму акомодації з віком, де на осі абсцис зазначено вікові групи, а на осі ординат — положення найближчої точки ясного зору. Вікове зменшення об’єму акомодації має вигляд правильної кривої. Приблизно в 65 років акомодаційна здатність ока наближається до нуля, і найближча точка ясного зору відсувається у нескінченність. Крім крмвоїзміни положення найближчоїточки ясного зору залежно від віку Дондерс наводить криву зміни положення найдальшої точки ясного зору (r) залежно від віку в еметропів. До 55 років вона проходить по горизонталі, а потім відхиляється донизу у зв’язку з тим, що в осіб похилого віку склерозування кришталика призводить до деякого його сплощення і формування гіперметропії.
Пояснення:
Відповідь:
Значення голонасінних у природі та в житті людини
Голонасінні, зокрема хвойні, утворюють ліси, а ліс — це легені планети, притулок для багатьох тварин. Голонасінні — основне джерело деревини, яка широко використовується людиною. Вона є не тільки паливом, а й сировиною для багатьох галузей промисловості: меблевої, паперової, будівельної, лакофарбової та інших. З деревини хвойних отримують живицю, скипидар, смолу, дубильні речовини, ацетон, целофан, пластмаси, штучний шовк, штучну шкіру та ін.
Останнім часом людина безжально знищує ліси задля своїх потреб. Ліси ж відновлюються дуже повільно, руйнуються природні лісові екосис-теми, це згубно позначається на природі всієї планети. Найважливіше завдання лісового господарства — відновлення хвойних лісів.
Пояснення:
