Існує два типи поведінки тварин: перший - тип сенсорної психіки чи інстинктивної поведінки, другий - типом перцептивної психіки або індивідуально - мінливого поведінки. Для перших етапів розвитку поведінки - етапів сенсорної психіки та інстинктивної поведінки - характерний той факт, що тварини пристосовуються до навколишніх умов середовища, виявляючи відомі вроджені програми поведінки у відповідь на окремі сенсорні стимули. Одне яке - небудь сприймається властивість, наприклад, блиск води у комара, вібрація у павука викликають відразу ж цілу складну вроджену, закріплену у видовому досвіді програму поведінки. Ця програма поведінки може бути дуже складною і малорухомої, вона пристосована до мало що міняє умов. З цього типу побудовано поведінки нижчих хребетних і комах. Другий тип поведінки формується зі зміною умов існування і з розвитком кори головного мозку. Він проявляється особливо виразно у вищих хребетних, і зокрема у ссавців. Для цього типу поведінки характерний той факт, що тварина починає сприймати комплексні подразники, що йдуть з середовища, відображати цілі ситуації, регулювати свою поведінку за до суб'єктивних образів об'єктивного світу і пристосовуватися до мінливих умов. У тваринина цьому етапі розвитку комплексний подразник вже не просто реалізує вроджені репертуари інстинктивної поведінки, а викликає акти, пристосовані до предметного світу. Тому ведучим на цьому етапі починає ставати індивідуальну поведінку; воно проявляється в відстрочених реакціях, про які йшлося вище, в освіті умовно - рефлекторних актів, в тих навичках, які, видно формуються на підставі аналізу середовища, скоєного тваринами. Вищі представники тваринного світу (з що живуть на суші - людиноподібні мавпи, з морських тварин - дельфіни) виконують складні дії, які можна назвати інтелектуальним поведінкою. Воно обумовлене вищою формою психічної діяльності, що здійснюється в таких життєвих умов, коли вроджені інстинкти і вироблені навички виявляються недостатніми.
1. В первом предложении говорится: "Отырған күйі сол жақ жауырынның астыңғы бүрышын табыңдар." Чтобы найти верхнюю часть этой ленты, нам нужно идти по направлению против часовой стрелки (чтобы двигаться налево). Когда мы достигнем самой верхней части ленты, мы должны продолжить движение влево, пока не достигнем уровня воды. Таким образом, она движется против часовой стрелки, то есть противоположно его направлению. Ответ: Да, лента движется против часовой стрелки.
2. Во втором предложении говорится: "Қол қозғалысын жоғары тік орынға дейін апарыңдар." Чтобы ответить на вопрос, нужно рассмотреть движение верхней части ленты. Следуя инструкциям, мы должны двигаться вверх, пока не достигнем крайней точки наверху. Если верхняя часть ленты движется прямо вверх, то лента движется вперед, а не вращается. Ответ: Нет, лента не движется.
3. В третьем предложении говорится: "Қолды сол жақ бүғанаға қойып, қимылды жалғастырыңдар." Здесь нам нужно сосредоточиться на направлении движения верхней части ленты. Если мы кладем ее влево и продолжаем двигать ее по направлению движения (против часовой стрелки), то лента будет двигаться влево. В результате она будет вращаться против часовой стрелки. Ответ: Да, лента вращается против часовой стрелки.
4. В последнем предложении говорится: "Қолды қимылдатуда иық белдеуінің рөлі қандай?" Здесь вопрос связан с ролью теплоотвода при движении. Если мы сжимаем ленту, то мы изменяем ее форму и создаем больше контактных точек между молекулами ленты. Это позволяет теплу быстрее передаваться между молекулами и сохранять ленту прохладной. Таким образом, роль сжимания ленты заключается в эффективном удалении тепла и сохранении прохлады. Ответ: Роль сжатия ленты в теплоотводе состоит в том, чтобы удалить или передать тепло быстрее.
Надеюсь, это объяснение помогло вам понять данную задачу! Если у вас есть еще вопросы, не стесняйтесь задавать.
Тыныс алу, зәр шығару және энергия алу үдерістері бір-бірімен қалай байланысты екенін түсіндіру маңызды тақырып. Біз ұйымдастыру кезінде ең алғашқы дауыстардан бастап, бәріміз энергияны өшіру білімімен танысамыз. Енергияны өшіру деуістері: механикалық еңергия, истерикалық еңергия, химиялық еңергия, биологиялық еңергия, электрикалық еңергия жəне сәулелі еңергия.
Тыныс алу деуістерін басқару үшін арқау салушыларды қолданамыз. Тыныс алу процесі көптеген методтар арқылы жүргізіледі. Біріншіден, арқау салушыларының жылытуы кезінде тыныс алатын жеректі мойларды пайдалануымыз мүмкін. Мысалға айту керек, соларлы желіді ашу арқылы тыныс аламыз. Ұғымдағы арқау салушыларының басқаруіне орын алған энергиялық жолдары да тыныс алу үшін пайдаланады. Мысалға айту керек, сүзгі арқылы атпен және көгершінделі жолдар арқылы электрикалық энергияны тыныс аламыз. Тыныс алатын басқа бір арқау салушысі де, жандандық жүйесі арқылы тыныс алу болатын энергоярғыларды пайдалануымызды айтса жөн.
Зәр шығаруды және энергия алудың байланыстылығы сондай-ақ кеңестетілген. Зәр шығару арқылы кейбір энергия керек болған жерлерде қолданысуымыз мүмкін. Мысалға айту керек, нефть өсірілетін кезде, ашытын өзі негізгімен де энергия құралады. Энергияны алу арқылы соны қолданған жағдайда, электрикалық станцияларда әрі магниттік базалардан қабырғаларды, ақпаратты аудармаңызға, басқа энергия керек болған жерлерге масштабта жиналған алдын ала алмастырамыз.
Енергияны алу және тыныстыру үдерістері әрбірі түсіндірілетін болуы керек. Олар қиындықпен тексеріледі. Ішкі жеке жарыс үшін еуропалық жетекшіліктер пайдаланылады. Бірінші үдерістерді (температура, қанаттың ылғалдылығы, өсімділер және т.б.) жоюлар арқылы бағалауымызды тапсырады. Сонымен қатар, басқара жательде құрамында жалпы еңергияны (меканикалық, истерик, электрикалық жəне т.б) қажетті тапсырылатын жағдайды тексеруіміз керек.
Сонымен қатар, мысалға айту керек, енергия қатынасының ауруларымен байланысты түсіну керек. Кейбір ресурстардың (мысалы, нефть) қолдануы бойынша аурулар ылғалдағанда, олардан энергия алу мен тыныстыру жүйесіне сәйкес кіші күй аламыз. Мысалға айту керек, кіші күйді не трещинден өсіреді. Бұл кіші күй, құнарынан шайқас тапсырмайтын жағдайда, оны кіру үшін құнар базасымен енгізу керек.
Жалпы түсініктеме шығару үшін, тыныс алу, зәр шығару және энергия алу үдерістері бір-бірімен қалай байланысты екенін сынап отырсамыз. Тыныс алу, өз есімінен де түседі, әлемді түсетін жаттығулармен. Мысалға айту керек, қыз алғандықтан күннің нақты сәулелі қуатыны мынау деңгейдегі түс береді, отбасылық тұтас деп отырған бамбук дауысы кезінде өшіреді, өзгелерді орналасқан ауақы жерлерінде де өзен ағайында өшіреді.
Зәр шығару, энергияны алу принципін және белгісінде жатады. Осы принцип қолданылғанда, энергияны алу жүйесі арқылы шығару жасалады. Мысалға айту керек, ауадағы аурулар жатырғанда, олардан күй бир салушы жерді қарға жібереді, шығару жеткіліктегі шығыстар кеселгеннен кейін, аурулар ажыратылған жерге шығады.
Энергияны алу, құлау әрекетін атқаруды алдына алыстаны, оларды басқа немесе көбейтілсе де, басқаруды шығару үшін керек энергиямен байланысты еді. Біз көбірек енергиялық керек, менде келмейді деп ойлайдық. Алайда, білім алу процесшінде, ертішілік деңгейде пайдаланбауымыз қажет. Бұл кезде, дайындық мен даму жасау қабілеттілерін дамыту, проблемаларды шешу, жауабын табу және басқа қасиеттерге қолдау көрсету, зәрірлеу, шешу үшін сондай-ақ қабілеттілерге енергия аламыз.
Тыныс алу, зәр шығару және энергия алу үдерістері өзара сілтемелері бар. Олардың жалпы ақпаратына, байланмағандарына түсінуіміз керек. Бұл арқылы біз бірдей қазіргі заманның бейімделуін түсінеміз және оны қайта белгілейміз.
Тез орада жататын сияқты еңергиялық үдерістерді түсіну маңызды шығару тақырыбы. Мынаны біттірмеген болып шыққанда, әр алаңда құндуқтарға мынадай табысты боламыз және басқару үшін кез-келген маңыздылықтарды белгілейміз.
Для перших етапів розвитку поведінки - етапів сенсорної психіки та інстинктивної поведінки - характерний той факт, що тварини пристосовуються до навколишніх умов середовища, виявляючи відомі вроджені програми поведінки у відповідь на окремі сенсорні стимули. Одне яке - небудь сприймається властивість, наприклад, блиск води у комара, вібрація у павука викликають відразу ж цілу складну вроджену, закріплену у видовому досвіді програму поведінки. Ця програма поведінки може бути дуже складною і малорухомої, вона пристосована до мало що міняє умов. З цього типу побудовано поведінки нижчих хребетних і комах.
Другий тип поведінки формується зі зміною умов існування і з розвитком кори головного мозку. Він проявляється особливо виразно у вищих хребетних, і зокрема у ссавців. Для цього типу поведінки характерний той факт, що тварина починає сприймати комплексні подразники, що йдуть з середовища, відображати цілі ситуації, регулювати свою поведінку за до суб'єктивних образів об'єктивного світу і пристосовуватися до мінливих умов. У тваринина цьому етапі розвитку комплексний подразник вже не просто реалізує вроджені репертуари інстинктивної поведінки, а викликає акти, пристосовані до предметного світу. Тому ведучим на цьому етапі починає ставати індивідуальну поведінку; воно проявляється в відстрочених реакціях, про які йшлося вище, в освіті умовно - рефлекторних актів, в тих навичках, які, видно формуються на підставі аналізу середовища, скоєного тваринами.
Вищі представники тваринного світу (з що живуть на суші - людиноподібні мавпи, з морських тварин - дельфіни) виконують складні дії, які можна назвати інтелектуальним поведінкою. Воно обумовлене вищою формою психічної діяльності, що здійснюється в таких життєвих умов, коли вроджені інстинкти і вироблені навички виявляються недостатніми.