Растения горных мест низкие, приземистые. Из-за постоянных ветров все виды растений (дерево, кустарник, трава) низкорослые. Густо переплетенные ветки кустарников стелются по земле. Животные прижимаются к камням. Певчие птицы поют сидя на земле. Бабочки также летают низко. Темные, неяркие крылья их хорошо поглощают тепло. Пауки не ткут паутины, а прячутся под камнями, в расщелинах почвы, живут в старых норах. Организмы при по-разному также и к открытой местности степи . Например, несмотря на то, что корни растений хорошо развиты, их листовые пластинки тонкие. Корневая система ковыля — растения, типичного для степных зон, глубоко уходит в почву, а надземные органы образуют куст. Между стеблями этого куста зимой накапливается снег, что сохраняет влагу, а весной обеспечивает растение влагой. С наступлением жары тонкие листовые пластинки растений могут свертываться устьичной стороной внутрь, и испарение уменьшается. Все органы растений засушливых мест покрыты мягкими, мелкими, войлочными волосками, поэтому они имеют светло-серый цвет. Защитой от испарения и солнечных лучей служат мягкое опушение листьев волосками, восковой налет. В жарких условиях растения с крупными зелеными листьями и нежной корневой системой в результате естественного отбора не выживают. Растения сухих местообитаний для сохранения жизни накапливать большое количество воды в своих тканях. Например, комнатное растение кактус (родина — Южная Америка) имеет сочный стебель, так как в нем накапливается влага. В составе некоторых кактусов содержится до 96% воды. Кактусы высотой 20 м в стебле содержат до 3 тыс. л воды. Листья у них видоизменены в колючки, а устьица расположены в стебле. При этом листья выполняют защитную функцию, а стебель — ассимиляционную. При недостатке влаги тюльпаны весной очень рано цветут и за короткое время у них созревают плоды и семена. услики, черепахи летом впадают в спячку. Летняя спячка наблюдается у них при слишком высоких температурах и снижении влажности воздуха. Так, некоторые виды черепах запасают в мочевом пузыре воду, которая при необходимости переходит в кровь. Запас жира животные откладывают в горбу (верблюд) , хвосте (виды тушканчиков) , при окислении которого образуется метаболическая вода. Недостаток влаги относится к физическому фактору.
. Ветер перегоняет тучи и облака (иначе дождь и снег были бы только над водной поверхностью движению или затрудняет его (Тот, кто летал на самолете, замечал, что из точки А в точку В мы прилетаем, к примеру, за 1 час, а обратно за 1 час 20 минут. Ветер бывает попутный и встречный. Люди еще в древности поняли, что лодка и без весел. Может плавать, был бы ветер. Стали ловить его широкими полотнищами – парусами, постепенно научились строить корабли-парусники.. Велико эстетическое значение ветра (ощущать в жаркий день ласковый, нежный, легкий, летний ветерок – одно удовольствие)..Вырабатывает электроэнергию (с давних пор люди строили ветряные мельницы. Полярники, например, используют ветряные двигатели для получения тепла и света)..Очищает воздух (уносит с нашей планеты отработанные автомобильные газы, дым от заводов)..Переносит на большое расстояние семена растений. Участвует в формировании рельефа (например, таких как барханов – песчаных холмов сложенных наносами песка, создает причудливые формы в виде башни)
Значення рослин у природі та житті людини. Зелені або автотрофні,рослини(як вищі,так і нижчі)мають велике значення в природі і в житі людини.В профотосинтезу,вивикористовуючи світлову (кінетичну)енергію сонця і засвоюючи зповітря вуглекислий газ та вбираючи грунтову воду знеорганічними речовинами,вони утворюютьвелечезну масу органічних речовин. Що йдуть на живлення тварин та харчування людини. Отже, зелені рослини, акумулюючи в створюваних ними органічних речовинах кінетичну енергію Сонця, забезпечкють життя всього живого на землі і разом з тим є важливим джерелом енергетичних ресурсів, котрі використовує людина для своїх потреб. Найновіші дані свідчать про те, що в процесі фотосинтезу зелені (автотрофні) рослини щороку засвоюють з повітря і зв’зують у вигляді органічних сполук 174 млрд. тонн вуглецю. Разом з ним автотрофні рослини збагачують атмосферу киснем у кылькості, що дорівнює обсягу поглинутого ними вуглекислого газу. Кисень, як відомо, потрібен для дихання майже всім живим істотам, які існують на земній кулі. З участю гетеротрофних рослин, тобто непігментних (до них належить різні сапрофіти і паразити, переважно з відділів Гриби та Бактерії), відбувається у величезних масштабах процес розкладу органічних решток рослин і тварин і перетворення цих решток на неорганічні сполуки. Ці сполуки знову йдуть для живлення автотрофних (зелених) рослин, а через них і для живлення тварин та харчування людини. Важливу роль відіграють зелені і незелені рослини вруйнуванні гірських порід та утворенні грунтів, у крогооббігу азоту, фосфору та інших неорганічних речовин, у формуванні клімату, ландшафтів тощо. У житті і практичній діяльності людини рослини також відіграють важливу й різноманітну роль. Вони є джерелом харчування, з них виготовляють одяг і ліки, меблі, знаряддя праці, будують житло та інші споруди тощо. У різних країнах світу для цього широко використовують як місцеві дикорослі рослини, так і культурні. Всього використовується тепер близько 25 видів вищих (переважно квіткових) рослин. 2. Поняття про рослинні угрупування, їх характеристика і значення. У культурі налічують понад 1500 і величезну кількість сортів. Найважливіші групи культурних рослин: хлібні (зернові), овочеві, баштанні, плодові, олійні, прядивні, лікарські, ефіроолійні, каучуконосні, медоносні, дубильні тощо. Із хлібних рослин найбільше значення мають зернові злаки, насамперед такі світові культури, як пшениця і рис, посіви яких займають величезні площі і дають основу кількість харчових продуктів для людей усіх компонентів. Рис якими харчується майже половина людства, культивують у країнах з тропічним і субтропічним кліматом, пшеницею – в поза тропічних регіонах. Кормова база для тваринництва в багатьох країнах світу забезпечується ( поряд з використанням місцевих природних кормових угідь) вирощування таких широко відомих зернофуражних і кормових культур, як кукурудза, овес, ячмінь, горох, конюшина, горошок, люцерна, еспарцет, суданка тощо. Головними зернобобовими рослинами, що йдуть на харчування людини і частково на годівлю тварин, є горох, квасоля, соя, сочевиця, кінські боби, нут тощо. Серед овочевих культур провідне місце в світовій продукції овочів займає картопля, яка водночас є і важливою технічною рослиною. Значне місце серед овочевих культур належить також столовій моркві і столовим бурякам, капусті, помідорам, огіркам, а з баштанних культур – кавунам і дітям. Найважливішими цукроносами світу є цукрова тростина, яку вирощують на великих площах у тропічних країнах, і цукрові буряки, які культивують в регіонах з помірним кліматом.
Например, несмотря на то, что корни растений хорошо развиты, их листовые пластинки тонкие. Корневая система ковыля — растения, типичного для степных зон, глубоко уходит в почву, а надземные органы образуют куст. Между стеблями этого куста зимой накапливается снег, что сохраняет влагу, а весной обеспечивает растение влагой. С наступлением жары тонкие листовые пластинки растений могут свертываться устьичной стороной внутрь, и испарение уменьшается.
Все органы растений засушливых мест покрыты мягкими, мелкими, войлочными волосками, поэтому они имеют светло-серый цвет. Защитой от испарения и солнечных лучей служат мягкое опушение листьев волосками, восковой налет. В жарких условиях растения с крупными зелеными листьями и нежной корневой системой в результате естественного отбора не выживают.
Растения сухих местообитаний для сохранения жизни накапливать большое количество воды в своих тканях. Например, комнатное растение кактус (родина — Южная Америка) имеет сочный стебель, так как в нем накапливается влага. В составе некоторых кактусов содержится до 96% воды. Кактусы высотой 20 м в стебле содержат до 3 тыс. л воды. Листья у них видоизменены в колючки, а устьица расположены в стебле. При этом листья выполняют защитную функцию, а стебель — ассимиляционную. При недостатке влаги тюльпаны весной очень рано цветут и за короткое время у них созревают плоды и семена.
услики, черепахи летом впадают в спячку. Летняя спячка наблюдается у них при слишком высоких температурах и снижении влажности воздуха. Так, некоторые виды черепах запасают в мочевом пузыре воду, которая при необходимости переходит в кровь. Запас жира животные откладывают в горбу (верблюд) , хвосте (виды тушканчиков) , при окислении которого образуется метаболическая вода. Недостаток влаги относится к физическому фактору.