Власне хлор в організмі не утворюється. Він потрапляє туди з їжею, наприклад з кухонною сіллю (NaCl). Джерелом хлору, як елемента, є компоненти їжі, що вживається людиною, зокрема, споживана їм в якості смакової приправи кухонна сіль (NaCl). Внутрішньоклітинне середовище побудоване на водній основі. У воді відбувається дисоціація NaCl на Na+ і Cl-. Іони хлору транспортуються з клітин шлунка в його порожнину. Крім того, в зовнішніх мембранах покривних клітин шлунка працює воднево-калієвий насос, який доповнює виділяються аніони хлору (Cl-) катіонами водню (Н+). Там і утворюється соляна кислота (HCl). Організм намагається нейтралізувати ці кислоти максимально швидко, щоб вони не завдали опіків. Соляна кислота в шлунку має строгий рівень концентрації – вона становить 0,3-0,5 % (або 160 ммоль/л).Її склад настільки концентрований, що не будь в шлунковому соку і слизовій оболонці захисних речовин, вона б випалювала власний шлунок. Соляна кислота найбільш слабка з неорганічних кислот.
Объяснение:
Відповідь:
Пояснення:
Рослини відділу Покритонасінні (найбільші за кількістю видів — понад 250 тис.) розповсюджені на всіх континентах, у всіх кліматичних зонах і в різноманітних екологічних умовах, це панівні рослини сучасності. Дозволили їм стати панівною групою такі фактори:
• утворення насінних зачатків усередині зав’язі, стінки якої після запліднення й утворення насінини перетворюються на оплодень і разом з насіниною складають плід;
• у всіх покритонасінних подвійне запліднення і вторинний ендосперм;
• наявність приймочки маточки, до якої потрапляє пилок, перш ніж дістатися до насінного зачатку;
• наявність квіток — квітка виявилась найефективнішим утвором для забезпечення розмноження.
