1.стінка серця як м’язового порожнистого органа складається з трьох оболонок: внутрішньої – ендокарда, середньої м’язової – міокарда, зовнішньої – епікарда, що є нутрощевою пластинкою серозного осердя. серце розміщене у волокнистому осерді – перикарді. між пристінковою і нутрощевою пластинками серозного осердя є щілиноподібна осердна порожнина, у якій міститься до 15 мл серозної рідини. 2.ендокард,міокард,праве волокнисте кільце,ліве волокнисте кільце,лівий волокнистий трикутник,міокард передсердь,міокард шлуночків,стимульний комплекс серця,передсердно-шлуночковий пучок ,права ніжка ,ліва ніжка,передсердно-шлуночковий пучок,епікард,осердя.3серце кровопостачають права і ліва вінцеві артерії, які є першими гілками аорти. вони беруть початок від цибулини аорти і відповідної її пазухи, проходять під епікардом.4рух крові забезпечується різницею тисків на початку (де він вищий) і в кінці (де він нижчий) малого та великого кіл кровообігу. в артеріях кров чинить на судини певний тиск, який підтримується на постійному рівні. підвищення тиску щодо норми називають гіпертонією, а зниження - гіпотонією. серця зумовлюють коливання стінок судин (пульс).
Ламарк впервые обосновал целостную теорию эволюции органического мира, поступательного исторического развития растений и животных. Ученый считал, что естествоиспытатель должен изучать явления природы в их взаимосвязи, раскрывать причины, пути и закономерности прогрессивного развития органического мира, усовершенствования живых существ. В основе теории Ламарка лежит представление о градации - внутреннем «стремлении к совершенствованию», присущем всему живому; действием этого фактора эволюции определяется развитие живой природы, постепенное, но неуклонное повышение организации живых существ - от простейших до самых совершенных
