Паразитизм — вид взаємозв'язків між різними видами, за якого один з них (паразит) певний час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладає на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям. Назва терміну походить від слова парази́т (грец. Παράσιτο — нахлібник). Терміном парази́т називають організм, який живе за рахунок іншого організму, якого іменують хазяїном.Паразитизм трапляється серед різних груп організмів: тварин (найпростіші, плоскі черви, нематоди, кільчасті черви, молюски, членистоногі), бактерій, грибів (борошнисто-росяні, трутовики, ріжки, сажки) і навіть у квіткових рослин (повитиця). Відмінність паразитизму від хижацтва та інших форм взаємодії організмів полягає в тому, що фізіологія паразита підпорядкована фізіології хазяїна, його життєвий цикл (саме його існування або розмноження) неможливе (або сильно ускладнене) без отримання від хазяїна необхідних для нього біологічних ресурсів. Такі придатні для нього ресурси паразит може отримати тільки від обмеженого числа типів хазяїв. Чим довше (філогенетично) триває співіснування, тим якісніше вид-паразит пристосовується до свого хазяїна і тим менше шкоди завдає йому.
У медицини паразитами зазвичай не дуже виправдано традиційно називають еукаріотичні організми. Тобто найпростіших, що інфікують людину, вважають паразитами, а бактерій при цьому не визначають паразитами. При цьому часто в медичній літературі не визначають як паразитів і гриби, що уражають людей, хоч вони і є еукаріотами.
1. Скелетні м'язи, посмуговані м'язи, поперечно-посмуговані м'язи — скоротлива тканина, що складається, на відміну від гладеньких м'язів, з симпластів — багатоядерних м'язових волокон, які вкриті тонкою оболонкою — сарколемою.
2. Вони здійснюють в основному функцію переміщення тіла або окремих його ділянок у просторі.
3. Кістка, сухожилля, фасція, капіляри, м'язове волокно, пучок м'язових волокон
4.сухожилки — утворення зі сполучної тканини, кінцева структура поперечнопосмугованих м'язів, за до яких вони прикріпляються до кісток скелета.
5.1 — саркоплазматичний ретикулум; 2 — термінальні цистерни саркоплазматичного ретикулуму; 3 — Т-трубки; 4 — тріади; 5 — сарколема; 6 — міофібрили; 7 — А-диск; 8 — І-диск; 9 — Z-лінія; 10 — мітохондрії.
6. Міофібрила — органела клітин поперечносмугастих м'язів, що забезпечує скорочення м'язових волокон.
7.Посмуговані м'язи пристосовані до швидких, енергійних скорочень, які забезпечують поступальні рухи тварин при локомоції. Цей тип м'язів створює і мускульну основу язика, глотки, гортані, серця та деяких інших органів.
Объяснение:
опустим описание, что первого, что второго звена в цепочки эволюции, а приступим сразу к отличиям
во первых, у человека умелого мозг достиг 680 см3, а у кроманьонца около 1600 см3
В связи с развитием лобных долей к кроманьонца, а следовательно и увеличением объёма головного мозга, он владел членораздельной речью, чего не имел человек умелый, у него лишь зарождалась речь и проявлялась в различных звуках;
В связи с употреблением членораздельной речи у кроманьонцев был ярко выраженный подбородочный выступ, у человека умелого было всего лишь искривление нижней челюсти
Думаю ,можно отметить, что кроманьонцы изготавливали настоящие, более усовершенствованные орудия для труда, а у человека умелого только орудие из гальки, заострённые камни
Также отличием кроманьонца от человека умелого служит тот факт, что у кроманьонцев зарождалось искусство, выраженное в наскальных рисунках и различных статуэтках, также они были первыми, кто приручил животных, что являлось шагом к общественной жизни людей и развитию родовой общины