Сходства: И животные,и растения принадлежат к живым организмам,имеют клеточное строение (соответственно подчинены клеточной теории),общий химический состав,общие свойства живого,некоторые общие клеточные органоиды (ядро,цитоплазма,клеточная мембрана,ЭПС,аппарат Гольджи,митохондрии,рибосомы).
Различия: На клеточном уровне это конечно же отсутствие целлюлозной клеточной стенки,крупной вакуоли и пластид у животной клетки,соответственно и различие в питании: гетеротрофное у животных и автотрофное у растений (есть и исключения). На тканевом уровне различие более заметно. Среди тканей животных соединительная,эпителиальная,нервная и мышечная,среди растительных тканей --проводящая,покровная,механическая,образовательная и основная. У растений нет тех систем органов и самих органов,которые присутствуют у животных. На организменном уровне различия заключаются в активном движении у животных и малоактивном или вовсе отсутствующем у растений,а также росте: рост растений продолжается всю жизнь,в то время когда животных -- ограничен. У животных более развита рефлекторная деятельность,растения обладают ей на довольно примитивном уровне.
Объяснение:
растительной и животной клетке существуют общие органоиды, такие как ядро, эндоплазматическая сеть, рибосомы, митохондрии, аппарат Гольджи. Однако растительная клетка имеет существенные отличия от животной клетки.
Растительная клетка как и животная, окружена цитоплазматической мембраной, но кроме неё ограничена толстой клеточной стенкой, состоящей из целлюлозы, которой нет у животных клеток.
Таким образом, основные отличия растительной от животной клетки:
1) В растительной клетке присутствует прочная и толстая клеточная стенка из целлюлозы
2) В растительной клетке развита сеть вакуолей, в животной клетке она развита слабо
3) Растительная клетка содержит особые органоиды — пластиды (а именно, хлоропласты, лейкопласты и хромопласты), а животная клетка их не содержит.
Объяснение:
Серед дрібних тварин, які населяють грунт, особливу увагу займають представники типу круглих хробаків –Nematoda. Як вона та найпростіші, нематоди живуть тонких плівках води чи гниючих субстратах, і деякі паразитують на коренях рослин. За оцінками вчених, чисельність їх зазвичай становить кілька на 1 м2, на кислих грунтах вони можуть знизитися за кілька сотень тисяч, а особливо сприятливі умови зростає до 50 млн.
За здатністю пристосовуватися до місцевих умов проживання рівних нематодам серед тварин немає. У цьому плані їх можна порівняти тільки з бактеріями і найпростішимиодноклеточними організмами. Така універсальна пристосовуваність значною мірою пояснюється розвитком у нематод щільною зовнішньої кутікули, підвищувальної їх життєву стійкість. З іншого боку, форма тіла, і характер рухів нематод виявилися придатними не для життя у різних середовищах.
Ці прозорі черв'ячки харчуються гниючими останками тварин,разлагающимися і живими тканинами рослин, грунтової мікрофлорою, водоростями. Серед ґрунтових нематод багатофитопаразитов і хижаків, які живилися найпростішими, дрібнішими нематодами та іншібеспозвоночними. Деякі нематоди спеціалізуються на харчуванні грибною міцелієм. Встановлено, що нематоди здатні щодня поїдати кількість бактерій, щодо маси перевершували їхній власний вагу удесятеро.
>Нематоди беруть участь у механічному руйнуванні рослинних тканин: вони «>вбуравливаются» в відмерлі тканини і з до виділених ферментів руйнують клітинні стінки, відкриваючи шляху проникнення бактеріям і грибам.
Діяльність нематод має значення при руйнуванні коренів. Процес відмирання коренів часто починається при зараження паразитичними нематодами. Для паразитуючих на рослинах нематод характерновнекишечное травлення. З до стилета вони впорскують у кістковій тканині рослини секрет травних залоз, у якому сильнодіючі ферменти. Після цього початкові етапи травлення протікають поза організмом хробака, а кишечник нематоди через тонкий просвіток стилета надходить вжеполупереваренная розріджена харчова маса.
Нещодавно з'ясувалося, що паразитичні нематоди часто є причиною масової загибелі рослин, що у початкові періоди перелому людської історії, за умов примітивного сільського господарства, часто зумовлювало масовим бідуванням – неврожаям і голоду. Це могло б послужити приводом навіть переселення цілих народів з обжитих територій на абсолютно незнайомі місця. Наприклад, передбачається, що майя в VII в. н.е. повністю переселився з Гватемали на півострів Юкатан через систематичної загибелі урожаїв.
У нашій країні втрати врожаю овочів, зернових і технічних культур через пошкодження круглими хробаками досягають іноді 70%.