Задовго до того, як на Землі з'явилися дерева, на нашій з вами планеті росли гігантські гриби.
Існує їстівний гриб, що росте в дикій природі, який за смаком нагадує м'ясо смаженої курки. Називається цей гриб «трутовик сірчано-жовтий» (Laetiporus sulphureus).
Вчені припускають, що для збільшення бойової люті вікінги вживали галюциногенні гриби.
Гриб «мухомор» містить психотропні хімічні речовини, які викликають у людини макропсію. При цьому людині буде здаватися, що деякі об'єкти навколо неї виглядають меншими або більшими, ніж це є насправді.
Японські вчені провели дослідження і з'ясували, що удар блискавки в землю призводить до збільшення кількості грибів на даній території.
Олені - практично єдиний вид тварин, який свій харчовий раціон «розбавляє» галюциногенними грибами.
У 2004 році китайські вчені провели дослідження, за результатами якого вони з'ясували, що вживання грибів разом із зеленим чаєм на 90% знижує ризик розвитку раку молочної залози.
Гриби за своїм складом більше схожі з представниками фауни, ніж флори.
«Бліда поганка» - один з найнебезпечніших видів грибів, вживання якого може викликати проблеми з печінкою і нирками.
У деяких країнах узаконено продаж галюциногенних грибів.
Деякі види грибів мають властивість «розчинятися», тому їх необхідно з'їдати протягом декількох годин після збору.
Система защиты сформировалась в ходе биологической эволюции животных и человека за миллионы лет и высоко эффективна по отношению к природным ксенобиотикам. Развитие производства привело к накоплению и появлению в среде новых химических веществ, которые преодолевают барьеры организма. Многие, благодаря своим химическим свойствам, разрушают их, создавая условия для проникновения природных ксенобиотиков и открывая новые ворота для инфекций, что повышает возможности развития инфекций и аллергических заболеваний. Ферментная система организма ограничена наследственной информацией и поэтому в ее состав не входят ферменты трансформировать большинство производственных ксенобиотиков. Транспортная система изначально к выведению из организма только определенных групп химических соединений и тесно связана с эффективностью ферментной системы. Поэтому многие современные ксенобиотики проникают во внутреннюю среду организма, не выводятся из него и накапливаются в определенных тканях, называемых депо ,чаще всего жировая ткань.Проникновение ксенобиотиков в организм может привести к острому или хроническому отравлению, спровоцировать концерогенез, аллергию, повышать частоту мутаций