Так чи інакше абсолютно усі рослини можна назвати мандрівниками. В першу чергу, через те, що в процесі свого розселення вони долають іноді дуже навіть значні відстані за до різноманітних факторів оточуючого середовища: вітру, води, комах, звірів і інших.
Деякі рослини мають також специфічні анатомічні пристосування до таких мандрівок. Наприклад, насіння кульбаби має спеціальні поверхні, які призначені для того, чтоб пересуватися в потоках повітря на більш далекі відстані. Крім того насіння кульбаби має спеціальний збільшувач ваги на протилежному до літальних поверхонь полюсі, який забезпечує приземлення насінини безпосередньо в грунт.
Деякі з покритонасінних, плоди яких вживають у їжу тварини. Розповсюджують своє насіння через фекалії, в яких залишається насіння від з'їденого плоду. Такий тип розширення ареалу мешкання доволі вагома перевага в порівнянні з більш традиційними розповсюдження, як-то за до вітру, або що.
Доволі цікавий механізм "мандрування" мають огірки. Справа в тому, що стиглі огірки викидають своє насіння з плодів під дуже високим тиском, в результаті чого те відлітає на серйозну відстань і доволі глибоко занурюється у землю.
У паука-крестовика развитие прямое, без личиночной стадии.
У зелёного кузнечика три стадии развития: яйцо, личинка, имаго.
ответ: А