Відповідь:
Співіснування організмів в угрупованнях включає в себе взаємодію різних видів живих організмів у природних екосистемах. Угруповання можуть включати рослини, тварини, гриби та мікроорганізми, які взаємодіють один з одним у процесі життєдіяльності.
Співіснування базується на різноманітних взаємодіях, таких як конкуренція за ресурси (простір, їжу, воду), взаємовідносини хижак-жертва, симбіоз, паразитизм, полінізація та багато інших. Ці взаємодії мають велике значення для збереження біорізноманіття та стабільності екосистем.
Вплив людини та її діяльності на організми може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, людина може створювати штучні середовища для підтримки певних організмів, наприклад, штучні озера для птахів чи заповідники для збереження рідкісних видів.
З іншого боку, людська діяльність може призводити до знищення природних середовищ та втрати біорізноманіття. Забруднення довкілля, лісозаготівлі, забудова територій, зміни клімату та використання отруйних речовин можуть негативно впливати на організми, знижуючи їх чисельність, руйнуючи природні місця існування та порушуючи природні взаємовідносини.
Отже, важливо балансувати вплив людини на організми та природу, здійснюючи діяльність, яка сприяє збереженню біорізноманіття та створенню стійких угруповань організмів.
Відповідь:
Основні принципи охорони природи включають:
1. Збереження біологічного різноманіття: Досягнення і збереження різноманітності життя на Землі, включаючи різноманітність видів, генетичну різноманітність та різноманітність екосистем.
2. Стале використання природних ресурсів: Ефективне використання природних ресурсів, таких як ліси, водні ресурси, мінерали та ґрунти, з метою забезпечення сталого розвитку та покращення якості життя людей.
3. Збереження природних місць та природних ландшафтів: Захист і збереження унікальних природних місць, таких як національні парки, заповідники, природні резервати та інші природно-заповідні території. Це дозволяє зберегти природну красу та забезпечити умови для збереження біологічного різноманіття.
4. Екологічна освіта та усвідомлення: Поширення знань про природу, її цінність і потребу в охороні серед населення. Це сприяє формуванню екологічно свідомого життя та відповідального ставлення до природних ресурсів.
5. Зменшення забруднення та забезпечення екологічно чистого середовища: Мінімізація викидів забруднюючих речовин у повітря, воду та грунт, а також сприяння збалансованому використанню технологій, що не шкодять навколишньому середовищу.
6. Глобальне співробітництво: Співпраця між країнами та міжнародними організаціями для розв'язання проблем, пов'язаних з охороною природи та забезпечення сталого розвитку. Обмін досвідом та технологіями допомагає ефективніше впроваджувати заходи з охорони природи.
Пояснення:
