Объяснение:
Ссавці, або звірі, - найвище організовані серед усього тваринного світу. Головний мозок їх відзначається особливо високим розвитком. Механізми теплорегуляції забезпечують відносну постійність температури тіла і цим зменшують залежність від умов середовища, а живородіння та вигодовування малят молоком підвищує виживання нащадків та дає можливість розмножуватися за різноманітних умов життя.
Найпримітивнішими ссавцями є першозвірі, до яких належать такі живі викопні, як качконіс та єхидна - мешканці Австралії і прилеглих островів, що утворюють ряд однопрохідних, або яйцекладних. Як видно з назви ряду, його представникам притаманна така примітивна ознака, як наявність клоаки, а розмножуються вони, відкладаючи яйця, а потім їх насиджують (качконіс) або виношують у шкірястій сумці, що утворюється на період розмноження на череві самки (єхидна).
Вигодовують першозвірі малят молоком, але сосків у них нема, а виділяється молоко на особливих ділянках шкіри - залозистих полях, розташованих на череві, з яких малята злизують молоко. Хоча тіло цих тварин вкрито шерстю, температура тіла у них досить низька і коливається у значних межах залежно від температури зовнішнього середовища: від 22° до 37° С. Головний мозок розвинений слабо.
Ці та багато інших примітивних ознак наближають яйцекладних до їх предків - плазунів, а тому деякі вчені вважають, що качконіс та єхидна - не ссавці, а живі викопні плазуни, які лише подібні за своєю організацією до ссавців. В усякому разі, цих тварин відокремлюють від справжніх звірів і виділяють в особливий підклас - першозвірів.
Серед підкласу справжніх звірів, до якого належать усі інші ссавці, є тварини з різним ступенем будови. Нижчі звірі, або сумчасті, також відзначаються рядом примітивних рис. Дитяче місце в матці (плацента) розвинене у них дуже слабо, а тому вагітність триває короткий час і дитинчата народжуються крихітними, подібними до зародків, і дальший їх розвиток проходить у сумці, в якій є сосок, що до нього маля прикріплюється ротом і живиться у перший період пасивно (молоко періодично впорскується в рот).
Досить примітивними є і деякі вищі звірі, або плацентарні. Так, комахоїдні ссавці, до яких належать кроти, їжаки, землерийки та ін., мають невеликих розмірів півкулі головного мозку, закрутки на них відсутні, зуби слабо диференційовані.
На найвищому щаблі розвитку між ссавців перебувають примати, до яких відносять півмавп і мавп. А серед мавп - людиноподібні - найвище організовані з усіх сучасних тварин на Землі.
Экосистема или биогеоценоз - уровень организации жизни, который включает в себя совокупность всех живых организмов на определённой территории и явления неживой природы (климат, ареал). Для биогеоценоза характерны три особенности, которые делают их одними из самых стойких уровней организации в биосфере:
1) Большое видовое разнообразие живых организмов, проживающих на одной территории. В том же смешанном лесу мы можем наблюдать как травянистые, так и кустистые и древесные растения, можем видеть кучу животных, а если рассматривать плодородную почву под микроскопом, то и множество бактерий-редуцентов.
2) Разветвлённость цепей питания. Из того, что в биогеоценозе наблюдается большое видовое разнообразие, мы может сказать, что там и самые разветвлённые цепи питания. Они могут доходить до десятка консументов в одной линии, а возможных вариантов построения цепей питания сотни.
3) Круговорот веществ и энергии обеспечивает поддерживание всего биогеоценоза. Благодаря этому биогеоценоз не зависит от влияния человека, так как все живые организмы в нём спокойно обеспечивают круговорот веществ и энергии с одного трофического уровня на другой.
Но существуют и искусственные сообщества, созданные человеком, они называются агроценозы. Их примерами могут быть поле, водохранилище, пруд, сад, пастбище. Эти сообщества уже полностью зависят от человека. Как правило, большого видового разнообразия в агроценозе нет, всё может оканчиваться и на пяти видах максимум. Соответственно, цепи питания там очень маленькие. Агроценоз очень неустойчив, поэтому без вмешательства человека погибнет, так как из-за отсутствия больших цепей питания нет круговорота веществ и энергии. Поэтому человек должен самостоятельно поддерживать питание всех живых организмов в агроценозе, давать им необходимые органические и неорганические вещества.
