Власне хлор в організмі не утворюється. Він потрапляє туди з їжею, наприклад з кухонною сіллю (NaCl). Джерелом хлору, як елемента, є компоненти їжі, що вживається людиною, зокрема, споживана їм в якості смакової приправи кухонна сіль (NaCl). Внутрішньоклітинне середовище побудоване на водній основі. У воді відбувається дисоціація NaCl на Na+ і Cl-. Іони хлору транспортуються з клітин шлунка в його порожнину. Крім того, в зовнішніх мембранах покривних клітин шлунка працює воднево-калієвий насос, який доповнює виділяються аніони хлору (Cl-) катіонами водню (Н+). Там і утворюється соляна кислота (HCl). Організм намагається нейтралізувати ці кислоти максимально швидко, щоб вони не завдали опіків. Соляна кислота в шлунку має строгий рівень концентрації – вона становить 0,3-0,5 % (або 160 ммоль/л).Її склад настільки концентрований, що не будь в шлунковому соку і слизовій оболонці захисних речовин, вона б випалювала власний шлунок. Соляна кислота найбільш слабка з неорганічних кислот.
Объяснение:
Территория 42 549 000 км²
Население 953,7 млн (июль 2013)
Эту часть света также называют Новым Светом[4]. Обычно в этой части света выделяют Северную Америку (США, Канаду, Мексику и острова к востоку от них), Южную Америку (страны материка Южная Америка), Центральную Америку (страны североамериканского континента на юг от Мексики) и Карибский бассейн (государства и колонии на островах Карибского моря, раньше этот регион называли Вест-Индия)[5].
В культурном, лингвистическом и историко-политическом плане выделяют также Латинскую Америку (материковые испаноязычные, португалоязычные и франкоязычные страны); англоязычные страны региона (в первую очередь США и Канаду, исключая Квебек, а также территории Британской Вест-Индии) называют Англо-Америкой.
