На стадии размножения практически никаких отличий нет: во время сперматогенеза образуются сперматогонии, во время овогенеза - овогонии. На стадии роста и созревания во время сперматогенеза образуются сначала сперматоцит I порядка, затем сперматоциты II порядка, из которых образуются сперматоциды → сперматозоиды (4 штуки). В овогенезе дела обстоят несколько иначе. Вначале образуется овоцит I порядка, из которого развивается овоцит II порядка и 3 редукционных тельца. Из овоцита II порядка затем образуется одна яйцеклетка, редукционные тельца сначала играют питательную роль (тк яйцеклетке нужен большой запас питательных веществ), а потом исчезают. То есть, основное отличие сперматогенеза от овогенеза заключается в том, что из одного сперматогония развивается 4 сперматозоида, а из одного овогония - одна яйцеклетка и 3 редукционных тельца.
природний (спонтанний), що відбувається внаслідок дії зовнішніх чинників середовища або фізіолого-біохімічних змін у живому організмі;
штучний (індукований), зумовлений спрямованою дією різних фізичних або хімічних чинників для одержання мутацій.
Найважливішими характеристиками мутагенезу є частота виникнення мутацій та їхня специфічність, тобто можливість повторного одержання однакових мутацій внаслідок дії одного і того самого чинника. Як правило, хімічні і фізичні мутагенні чинники навіть за високої частоти характеризуються низькою специфічністю. Штучний мутагенез залежить від дози і концентрації чинника (мутагена), тривалості його дії, наявності систем репарації пошкоджень у генетичному матеріалі (ДНК), а також відповідності мутацій конкретним умовам середовища (адаптивні мутації). Мутагенез може проявлятися відразу після дії чинника або із затримкою у часі, яка може тривати навіть кілька поколінь.
мутагенезу
1) Неспрямований мутагенез
Методом неспрямованого мутагенезу до послідовності ДНК вносяться зміни з певною ймовірністю. Мутагенними факторами можуть бути різноманітні хімічні і фізичні впливи – мутагенні речовини, ультрафіолет, радіація. Після отримання мутантних організмів здійснюють виявлення (скринінг) та добір тих, які задовольняють меті мутагенезу. Неспрямований мутагенез є трудомістким та його проведення виправдане, якщо розроблена система скринінгу мутантів.
2) Спрямований мутагенез
При спрямованому (сайт-специфічному) мутагенезі зміни у ДНК вносяться у наперед відомий сайт. Для цього синтезують короткі одноланцюгові молекули ДНК (праймери), комплементарні цільовій ДНК за виключенням місця мутації.
3) Мутагенез за Кункелем
Для бактеріальної плазміди (позахромосомної кільцьової ДНК) отримують уридинову матрицю, тобто таку саму молекулу, в якій залишки тиміну замінені на урацил. Праймер утворюють на матриці, проводять його добудову in vitro за до полімерази до кільцьової ДНК, які комплементарна уридиновій матриці. Трансформують двохланцюгову гібридну ДНК бактеріальної клітини, всередині якої уридинова матриця руйнується як чужорідна та на мутантній одноланцюговій кільцьовій ДНК добудовують другий ланцюг. Ефективність такого мутагенезу становить менше 100%.
4) Мутагенез за до полімеразної ланцюгової реакції (ПЦР)
ПЦР дозволяє здійснювати сайт-спрямований мутагенез з використанням пари праймерів, які несуть матрицю, а також випадковий мутагенез. В останньому випадку помилки у послідовність ДНК вносяться полімеразою в умовах, які знижують її специфічність.
Значення
Один з найважливіших прийомів експериментальної генетики. Мутагенез широко використовується для вивчення білків і поліпшення їх властивостей (спрямованої еволюції). У селекції мутагенез використовують для отримання перспективних мутантів тварин, рослин і мікроорганізмів. Мутагенез, як інструмент мінливості, вважається одним із рушійних чинників еволюції.
Канцероген, він же карціноген - хімічна (речовина) чи фізична (випромінювання) вплив на організм людини або тварини, що підвищує ймовірність виникнення злоякісних новоутворень (пухлин).
