Болота образуются в понижениях, котлованах, где застаивается вода или близко к поверхности залегают грунтовые воды, из зарастающих озер, медленно текущих рек.
Розмноження та індивідуальний розвиток організмів Індивідуальний розвиток організму, вся сукупність його перетворень від зародження (запліднення яйцеклітини або поділу материнської клітини) до кінця життя називається онтогенезом. Відповідно до сучасних уявлень, у клітині, з якої починається онтогенез організму, закладена певна програма його розвитку (спадкова інформація). У всіх клітинних організмів функцію носія спадкової інформації виконує ДНК, у доклітинних (вірусів) — ДНК або РНК. Генетичний матеріал і вплив навколишнього середовища визначають розвиток особини. В одноклітинних організмів онтогенезом вважається клітинний цикл — період життя клітини від моменту її утворення до моменту завершення акту поділу. В онтогенезі багатоклітинних організмів виділяють такі основні періоди (етапи): 1) передзародковий — включає розвиток статевих клітин і запліднення; 2) зародковий (ембріональний) — розвиток до виходу організму із зародкових оболонок; 3) постембріональний — досягнення статевої зрілості, дорослий стан, старіння і смерть. Особливістю онтогенезу більшості рослин і деяких тварин є чергування статевого та нестатевого поколінь. Розмноження організмів Розмноження — процес відтворення собі подібних, що забезпечує безперервність і спадковість життя. Існує два основні типи розмноження: статеве і нестатеве. Нестатеве розмноження відбувається без участі статевих клітин. При нестатевому розмноженні всі нащадки однієї особини генетично ідентичні один одному і батьківському організму. Існує декілька видів нестатевого розмноження. Поділ. Мітотичним поділом клітини розмножуються одноклітинні тварини та рослини. У цьому випадку з однієї материнської клітини утворюються дві дочірні — два нові організми, ідентичні в генетичному відношенні. Для підвищення генетичної мінливості у більшості одноклітинних нестатеве розмноження чергується із статевим. Вегетативне розмноження. Брунькування здійснюється шляхом утворення на материнському організмі багатоклітинного виросту, з якого розвивається нова особина (рослини, гриби, деякі тварини). Фрагментація — відокремлення ділянки тіла з подальшим відновленням бракуючих частин (тварини). Вегетативне розмноження у рослин може здійснюватись за до спеціалізованих утворень — цибулин, кореневищ, бульб. Розмноження за до спор. Спори утворюються в спеціальних органах — спорангіях (спорові рослини, гриби). При статевому розмноженні потомство з’являється в результаті злиття генетичного матеріалу гаплоїдних ядер. Зазвичай ці ядра містяться в спеціалізованих статевих клітинах — гаметах. Гамети гаплоїдні, тобто містять один набір хромосом, одержаний від початкової диплоїдної клітини в результаті мейозу. При заплідненні гамети зливаються, утворюючи диплоїдну зиготу, з якої в процесі розвитку формується зрілий організм. Перевага статевого розмноження перед нестатевим полягає в тому, що при такому типі розмноження утворюються особини з новими комбінаціями генетичного матеріалу. Різноманітність цих комбінацій дозволяє виду найкращим чином пристосовуватися до мінливих умов середовища. Багато нижчих тварин (плоскі та кільчасті черви, деякі молюски та ракоподібні) є гермафродитами — в однієї особини є одночасно яєчники і сім’яники. Деякі гермафродити здатні до самозапліднення, але в переважній більшості випадків відбувається перехресне запліднення. Партеногенез — особлива форма статевого розмноження, за якої розвиток організму походить з незаплідненої яйцеклітини. У деяких одноклітинних організмів (інфузорії) існує особлива форма статевого розмноження — кон’югація. Її суть полягає в тому, що дві клітини обмінюються генетичною інформацією через спеціально утворені цитоплазматичні містки.
Паслён (лат. Solánum) — род растений из семейства Паслёновые, содержащий до 900 видов, встречающихся в тёплом и умеренном климате. Род содержит как сельскохозяйственные культуры (картофель, баклажан, томат) , так и лекарственные растения (паслён сладко-горький и паслён чёрный) .
Травы, кустарники или деревья различного внешнего облика: с лежащим, прямостоячим, ползучим стеблем, с простыми или перисто-рассечёнными листьями.
Цветки собраны в цимозные щитки, кисти или метёлки; венчик белый, жёлтый, фиолетовый или розовый. Чашечка о 5—10 зубчиках или долях; венчик колесовидный или широко колокольчатый, пятизубчатый; тычинки сходятся пыльниками в конус.
Плод — ягода.
В России из дикорастущих встречаются два вида: паслён чёрный и паслён горько-сладкий.
Паслён чёрный — травянистое, однолетнее растение, развивающее ветвистый, пушистый или почти голый стебель, покрытый яйцевидными выемчато-зубчатыми или почти цельнокрайными листьями; мелкие серые или слегка фиолетовые цветки собраны завитками. Чашечка пятизубчатая, венчик о пяти продолговатых лопастях. Плод — чёрн
